Три телефони — три обвинувачених. Це зараз здається просто та логічно, а тоді, 10 років тому після теракту біля Палацу спорту, каже полковник СБУ Олександр Скакун, слідчі були впевнені лише в тому, що цей злочин було скоєно на замовлення російських спецслужб.
Про низку диверсій та терактів на Харківщині у 2014-2015 роках та розслідування теракту біля Палацу спорту Олександр Скакун розказав Суспільне Харків.
Навіщо на Харківщині у 2014-2015 роках скоювали диверсії та теракти
Після "руської весни" у Харкові у 2014 році російські спецслужби перейшли на нову тактику — диверсій та терактів, згадує Олександр Скакун, який у той час був заступником керівника харківського облуправління СБУ.
"Їх було так багато... Я протягом пів року або року, коли засинав, все думав — о котрій годині мене розбудить чергова частина? Поспати хоча б три години, тому що то о 02:00 ночі, то в 03:00, то о 04:00 ранку. Постійно — в автівку і на місце пригоди, розбиралися, що там", — згадує правоохоронець.
Об'єктами диверсій у регіоні ставали залізниця, цистерни, військкомати, військові частини, банкомати, заклади харчування, магазини, офіси та автівки проукраїнських активістів.
"Це по класичній книжці: для того, щоб дестабілізувати ситуацію, коли не можеш нічого зробити, треба створювати хаос. Сьогодні відбувається схоже: не можуть взяти військовим шляхом, то треба, щоб було "випалене поле", як ми зараз бачимо це по Вовчанську. Тоді така ж була історія, просто форми різні. Оця фраза Путіна "примус до миру" — це така форма, коли це робиться через хаос, диверсії, теракти, через страх", — говорить Олександр Скакун.
Від "шкільницьких" та диверсій-театрів до теракту, де загинули люди: життя у Харкові у 2014-2015 роках
Для своїх спроб сіяти хаос, російські спецслужби вербували людей в Україні. Проводячи паралелі між 2014-2015 роками та 2025 роком Скакун каже, що методи та мотивація не змінилися.
"Ми зараз бачимо: якісь там молоді люди, які за три копійки готові спалювати автівки військових. Вони ж не про державність чи антидержавність, вони про гроші. Є такі люди, на жаль, котрі просто про гроші. І така ж історія була тоді — дуже багато людей про гроші, коли просто треба було підпалити якийсь вагон на залізниці, зробити відео, скинути своєму контакту в ФСБ або ГРУ, і отримати там умовні 2000 доларів за це", — говорить Олександр Скакун.
Були і "шахраї", які знаходили якісь об'єкти десь за містом, в якихось промзонах. Скажімо для прикладу — старий вагон. І вони робили "театр": підпалили, зняли красиву картинку, немов тут, в центрі Харкова, все палає, десь на вокзалі, і намагалися отримати гроші — просто з ФСБшників отримувати гроші. Хоча шкоди саме місту або регіону вони не чинили. Просто думали, як заробити гроші.
"ФСБ було треба, щоб люди встали там і сказали: все, досить. Всі втомилися, нумо домовлятись. Ми два роки прожили в цій історії, і, на жаль, ми отримали такий теракт, як от теракт біля Палацу спорту у Харкові, але там була історія не про гроші, то була вже історія про ідеологію, але і про гроші теж", — говорить полковник СБУ.
Розрив спілкування з ФСБ: "Ми не бачили ніяких, навіть можливих контактів з тією стороною"
Олександр Скакун каже, що СБУ у 2014-2015 роках вдавалося запобігати терактам та диверсіям, хоч додає, що робочих рук не вистачало.
"Ми розкривали дуже багато, часто працювали на випередження злочинів. Ми викривали людей, які планують щось підривати, які намагаються щось вразити", — згадує правоохоронець.
Зокрема вдавалося виявляти і канали передачі на Харківщину вибухових пристроїв. Усі зв'язки з ФСБ, каже Олександр Скакун, на той час вже були розірвані.
"Ми з ФСБ до 2014 року спілкувались. І ми ж дуже багато людей там знаємо. Це не таємниця, що харківське управління кожен рік мало змагання з ФСБ в Білгородській області РФ. Це були спортивні змагання — футбол, шахи. Це така була історія, що тривала десятиріччями, коли комунікації були спецслужб. 2014 рік настільки все перевернув в розумінні. Я був, по-моєму, в 2012 році і в 2013-му, вже на останніх цих змаганнях, і вже був призначений керівник ФСБ по Білгородській області, який там пройшов Чечню, всі ці історії. Було видно по спілкуванню, що історія "накаляється" і дуже сильно. Я такий для себе зробив висновок по деяких таких нюансах. В останні роки це така уже була історія менш дружня", — згадує полковник СБУ.
Олександр СкакунТеракт біля Палацу спорту у Харкові: щільна підготовка та "несподіванка", що виїхала з двору та врятувала людей
Організаторами теракту біля Палацу спорту у Харкові були ФСБ та ГРУ, говорить Олександр Скакун.
"Дуже складно розкрити злочин, який дуже щільно готується спецслужбою держави-ворога, яка знає, як ти будеш діяти, як ти будеш шукати, яка має з тобою одну школу. Вони думають, як і ми, і знають, що ми будемо робити", — говорить Скакун.
Скакун вважає, що теракт у Харкові з використанням міни МОН-100 російські спецслужби могли готувати від двох місяців до пів року.
22 лютого 2015 року внаслідок вибуху міни МОН-100 загинути чи зазнати поранень могли до 50 людей, вважає полковник СБУ. Врятувала багатьох мітингувальників та правоохоронців "Газель", яка випадково виїхала на дорогу, де мали пройти учасники ходи.
"Газель" дуже багато взяла на себе цього уражаючого елементу. Я коли приїхав, я кажу: "Де водій?". Думаю, ну, вже, мабуть, в морзі, навіть не в лікарні. Мені кажуть — на лавочці сидить. Я підходжу, питаю: "Як ти?". Каже: "Нічого, живий". А я дивлюсь, що у нього пуховик і він трохи надірваний на плечі, пух стирчить. Я кажу: "Ну ти народився в сорочці, он у тебе тільки трохи на пуховику там якась історія і все". А він каже: "Та ні, то я вчора в гаражі, говорить, цепанувся". Хоча машина пошкоджена, все зрешечено уламками. Ми допитали водія, з Богом відпустили", — згадує Олександр Скакун.
Це був теракт. Зараз ми такі всі стали більш черстві, мабуть. Стільки смертей довкола. А тоді — шок, у Харкові до цього прям такого теракту відкритого, коли намагалися вбити десятки людей, не було. І тому, знаєте, це така злість професійна, драйв, адреналін. І треба довести тій стороні, що так не буде. І це була дуже потужна енергія у цьому пошуку. І справа честі.
Щоб знайти зачіпку у справі про теракт біля Палацу спорту міліція та СБУ перебрали кілометри паперів з мобільними з'єднаннями
Скакун каже: правоохоронці розглядали, зокрема, дві версії. Згідно з першою, люди, які скоїли теракт, були приїжджі. Згідно з другою, – місцеві. На розслідування було кинуто всі сили — міліція та СБУ працювали пліч-о-пліч.
"Треба було нам перебрати всі зв'язки, телефони, які були в районі теракту в той час. Це були кілометри паперів з дуже щільним шрифтом. І для цього було повинно дуже багато людей аналізувати всі ці перетини дзвінків. І щось десь побачити. Це так важко.... Ну, всі сиділи, просто очі випадали у всіх", — згадує.
Номер за номером без сну та відпочинку міліція та СБУ перебирали кілометрові списки мобільних конектів. Дивні чи підозрілі — групували. Скакун каже, що зрештою отримали 10 груп телефонів. Три номери привернули особливу увагу — на них ніколи не дзвонили, на них лише надходили повідомлення.
"Ми їх так розсортували й почали працювати з ними. Дуже так прискіпливо почали аналізувати саме цю групу з цих трьох телефонів. Потім ми вже були впевнені, що це саме ці телефони брали якусь участь в цій історії. Ми знайшли четвертий, з якого пішов сигнал на цю міну.
Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків"Ці телефони були "нульовки", і вони ніколи не працювали. Тобто всі карти, які вставлялись в них, перший раз були вставлені. А один телефон — в нього загорілося, що якась карта колись вставлялась", — згадує Олександр Скакун.
Один із цих негідників хотів купити, здається, своїй подрузі SIM-карту. У того, хто продавав, він у нього і телефон-"нульовку" купував. І він вставив, перевірив цю карту, працює вона чи ні, побачив, що є, забрав її, і таким чином телефон один раз спрацював з іншою картою. Ми знайшли цього продавця, який сказав, що у нього купували, він розповів нам цю історію.
"Потім ми вже відпрацьовували ці дні по людях, по камерах — хто ж це міг бути, хто тут живе, хто був тут. І пішла така робота оперська, робота рутинна, а саме — довбали, не розуміючи взагалі нічого, тому що ну нічого нема взагалі. І вийшли на одного товариша", — говорить Скакун.
Учасники Антимайдану були причетні до теракту у Харкові
Під час руської весни, за рік до цього, харківська СБУ активно працювала з прихильниками сепаратиських рухів у місті.
"Ми для себе думали, що така історія: на це пішли, ті, хто приїхали відтіля, тобто призначенці, або якщо це наші, то будуть 100% антимайданівці. І в цьому десь місці, де купували телефон, ми підіймати всіх антимайданівців. Ми тоді на Башликова вийшли", — говорить Олександр Скакун.
Пальцем у небо, але щось є. І отак от ми йшли, йшли й потім вже починали пропрацьовувати його: де він був, дуже щільно взяли його в роботу. Вийшли на його ще два зв'язки, і відпрацювали тих ще двох. І так у нас склалося, що ми виходили на цю групу. Не можу сказати, що впевнені були на 100%. Але, але були впевнені, дуже впевнені, що це вони.
Збір доказів та спокій фігурантів справи про теракт біля Палацу спорту
Дворніков, Башликов та Тетюцький — півтори доби чистої аналітики — як називає роботу Олександр Скакун — знадобилося слідчим, щоб дізнатися ці прізвища. Далі починалася рутинна, але ключова робота — збір доказів. Він тривав і після затримання підозрюваних: "Ти з перших секунд починаєш шукати додаткові докази, які потім, коли він відмовиться від своїх показів, вже будуть говорити про те, що людина причетна".
Наприклад, один із них казав, сидів, чекав за день до того. Питаємо: "Курив". Каже: "Так, курив". Ми бички знайшли, на експертизу ДНК. І отаких тонкощів було багато. Ти починаєш все складати докупи, для того, щоб потім в суді, коли "я невинний", щоб всі знали, що винний. Тому пішла така рутина робота зі збору доказів.
У ці два дні, коли імена підозрюваних вже були відомі, але збиралися докази та суд давав дозвіл на арешт, полковник СБУ зізнається — нерви були на межі.
"Башликов на ХТЗ був у сестри, вона жила на першому поверсі. Я приїздив, дивився сам, я нервував так. Я його бачив у вікно. Там така кухня у них, відкрите вікно. Я гуляв по алеї і дивився, що він на місці, я дуже боявся, що вони будуть "сходити". І тому в мене нервова система не витримувала. Я просто їхав, дивився, я хотів бачити їх. І я всіх трьох бачив", — розповідає Олександр Скакун.
Я два дні до затримання приїздив — я хотів бачити, що вони спокійні. Вони були дуже спокійні. Взагалі нічого не виказувало, що це люди, які вчора зробили таку біду.
"Вони були дуже-дуже спокійні, і цей Башликов з сестрою, я ж пам'ятаю, вони молоді люди, веселі, і вони там сміялись. Я бачив все це своїми очима. Я просто розумів, що він спокійний, все окей. У нас ще пару днів є", — говорить полковник СБУ.
Попри спокій підозрюваних, каже Скакун, доказів зібралося достатньо.
"Сумніви є завжди, але там ми набрали такий набір фактів і таких деталей, таких дрібних, які були вмонтовані в одну картину, що в принципі на момент затримання вже сумнів не було", — говорить Олександр Скакун.
Покази після затримання фігуранти справи, пригадує Олександр Скакун, давали не одразу: "Коли вже перший посипався, то вже зрозуміло, що й інші".
Слухайте подкаст "Теракт біля палацу спорту" за посиланням.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
