Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
. Вовчанський відділ поліції ГУНП в Харківській області, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Били кувалдою по спинах, катували струмом, стріляли біля ніг та не давали їсти й пити так окупанти у Вовчанську карали місцевих або змушували до співпраці. Людей утримували у підвалі місцевого райвідділку, а потім переправляли на територію агрегатного заводу, розташованого неподалік. Скільки людей там утримували нині достеменно невідомо. Після деокупації правоохоронці розшукали частину жертв.

Зняв російський прапор на площі

49-річний бібліотекар Олександр показує будівлю суду й прокуратури, де у Вовчанську перебували окупанти. 24 лютого його поневолили, бо зняв з флагштока на площі російський прапор.

"Ми пішли на майдан подивитися: стояли російські авто, ходили військові й висів на головному флагштоці прапор. Коли вони поїхали, я пішов і цей прапор зняв. За деякий час до мене приїхав наш місцевий "бандюган", забрав мене з дому й відвіз мене до російських військових на прикордонну заставу", — згадує Олександр.

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
Вовчанськ, Харківщина, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Затримував Олександра його ж знайомий, який перейшов на бік загарбників.

"Нам вдягли маски. Вже там нас добу катували: били, ставили на розтяжку, стріляли біля голови, били кувалдою по спині. А потім за добу вивезли в поле й викинули з машини. Пішки я дістався додому — це десь кілометрів 12-15. Після того я два місяці не міг ходити взагалі", — розповідає Олександр.

Стріляли під ноги та біля вуха

Викрадення людей у прикордонному Вовчанську були буденністю під час окупації, говорить заступник начальника розшуку Чугуївського відділу поліції Іван Жилін: спочатку бранців везли до місцевого райвідділку, де росіяни облаштували казарму.

"В перший тиждень окупації тут були півсотні росгвардійців, вони шукали тих, хто підтримував Україну, вони забирали їх сюди, проводили фільтрацію, а потім кого відпускали, а кого відправляли на агрегатний завод, дехто не вертався. У відділі поліції людей тримали, щоб змусити приєднатися до "народної міліції", — говорить Жилін.

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
Вовчанський відділ поліції ГУНП в Харківській області, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Серед тих, кого утримували на заводі, був 21-річний житель Вовчанська Віталій, який допомагав українським військовим інформацією.

"Коли місцева поліція перейшла на співпрацю з ворогом, вони знали, що я спілкуюся з військовими, з контррозвідкою, з прикордонниками. Під ноги з автомата стріляли, біля вуха стріляли, в руки засовували сірники, підпалювали, а потім почали тягати на окопи — сім днів окопи копав", — згадує Віталій.

Загалом чоловік провів у російському полоні 17 днів: "В моєму карцері було 35 людей — це чоловіки з різних сіл, жінки під нами були. Відпустили, бо почали до них (окупантів — Ред.) ходити мама та бабуся. Собі окупанти лишили телефон мій і п'ять тисяч гривень".

"Вдарили шокером по нирках"

У 53-річного місцевого жителя Сергія син служить у війську. Через це під час окупації у його дім увірвались російські загарбники.

"Ми були разом із товаришем вдома. Товаришу одразу зламали ключицю, щелепу вибили. Мені вдарили шокером по нирках і затягнули в дім. Мені здалося, що вони були в стані наркотичного сп’яніння, бо побачили іграшку й просто стояли понад хвилину дивилися на іграшку. Мій дім обшукали, мене посадили в авто й почали шокером катувати, потім привезли в приміщення прокуратури", — згадує Сергій.

Катування електрикою окупанти застосували найчастіше, говорить заступник начальника розшуку Чугуївського відділу поліції Іван Жилін.

"Вони до людини кидали проводи, після чого це була або динамомашина, або акумулятор — і так вони катували людину, поки вона не видавала їм потрібну інформацію. В основному, це були чоловіки", — розповідає Жилін.

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
Катівня, яку російські окупанти облаштували у райвідділку поліції. Вовчанськ, Харківщина, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

У будівлі прокуратури окупанти вимагали, щоб Сергій зв'язався зі своїм сином. Через відмову — били й не давали води: "Мене допитував, здається, працівник ФСБ, його прізвисько "Марс". Вони вимагали, щоб я подзвонив сину й вмовив його приїхати, я відмовився, вони вдарили мене обличчям об стіл, вдягли мішок, і вивели до підвалу. Там протримали довго без води, на ранок витягли мене й повезли до сина у квартиру. Звідти викрали все, навіть домашні капці. Вони мене побили, забрали ключ і поїхали".

За словами Сергія, в прокуратурі було двоє співробітників, які перейшли на бік окупантів.

Інформацію про колаборантів підтверджує і поліцейський Іван Жилін.

"Вони щодня когось забирали на завод, а когось відпускали. Тут були й росіяни, і Росгвардія і "Л/ДНР", раз на два місяці була ротація. Разом з ними були тут також представники ФСБ, а також наші колишні співробітники. Зараз ті поліцейські, хто перейшов на бік окупантів, виїхали до Росії", — говорить Жилін.

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
Вид з вікна у райвідділку поліції у Вовчанську, Харківщина, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

"Шпалери скручували й забирали в Росію"

Скільки людей утримували у відділі поліції та на заводі, нині слідству невідомо. Жилін припускає, що йдеться про сотні жертв катувань, та документи з їх прізвищами окупанти вивезли. Сам райвідділок повністю розграбований: коли російські військові тікали під час контрнаступу у вересні, вивезли техніку, меблі, зі стін позривали шпалери.

Жилін працював у райвідділку з 2015 року. 24 лютого 2022 року він був у Харкові, до міста повернувся вже після його звільнення.

"Коли ми у вересні зайшли сюди, тут вже не було райвідділку. Це була російська казарма, всюди були наліпки Z, їхні речі, спальні мішки, дерев’яні двоповерхові ліжка збиті, російська їжа. Вони відірвали плінтус, лінолеум, позабирали все це з собою. У деяких кабінетах вони й шпалери позабирали. Вони мочили їх водою, скручували в рулони й забирали в Росію", — розповідає Жилін.

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
Заступник начальника розшуку Чугуївського відділу поліції Іван Жилін, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

В облаштованій казармі українці правоохоронці знайшли дитячі листи, які приходили з різних частин Росії.

"Листи ці були від учнів 2 та 3 класу, де діти їм писали, що чекають їх з перемогою. Там прямо було написано, що знищуйте цих українців, прямо вбивайте, бо вони нам життя не дадуть", — розповідає Жилін.

Кувалда, шокери та автомати: свідчення жителів Вовчанська, які пережили катування під час окупації
Вовчанськ, Харківщина, березень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Нині будівля перебуває під постійними обстрілами російських військових. За словами слідчого, б'ють по офісу поліції прицільно, бо тепер добре знають місцевість.

Що відомо

  • У звільнених громадах Харківщини правоохоронці знаходять місця катувань, які облаштували російські військові. За словами речника Харківської обласної прокуратури Дмитра Чубенка, російська армія влаштовувала катівні в усіх "більш-менш великому населеному пункті". Катівні виявили після деокупації в Ізюмі, Балаклії, Вовчанську, Липцях, Козачій Лопані, Куп'янську та інших населених пунктах.

Читайте також

На деокупованих територіях виявили 54 катівні і зафіксували понад 5 тисяч випадків катувань — ОГП

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок