Перейти до основного змісту
"Вірю, що син живий": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"

"Вірю, що син живий": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"

"Вірю, що син живий": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
. Родини з Харківщини шукають своїх близьких, які обороняли "Азовсталь" у Маріуполі

Строковик Владислав Симонов та контрактник Євгеній Висоцький з міста Зміїв на Харківщині — оборонці Маріуполя. Майже три місяці після виходу з "Азовсталі" вони перебувають у російському полоні.

З підвалів "Азовсталі" 24-річний Владислав Симонов понад 2,5 місяці тому написав брату Ярославу: "Ні за що на світі не хотів би, щоб ти опинився тут, а поруч з тобою в цей момент із задоволенням опинився б. Люблю тебе дуже сильно, братику".

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Скрішот з листування Владислава з його братом Ярославом. Фото: Суспільне Харків

"Я радий, що мій брат — захисник нашої країни, що він за неї відстоював честь. Я дуже хочу, щоб вони всі повернулись, не тільки мій брат, а вони всі повернулися", — говорить Ярослав Власенко.

У середині травня оборонці "Азовсталі" отримали наказ від командування скласти зброю. Ніч перед виходом з заводу була першою, коли їх не обстрілювали з початку війни, розповідав матері Владислав.

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Це єдине фото Владислава Симонова з "Азовсталі". Фото надане його родичами

"Була, каже, така тиша, таке зоряне небо, що просто… Уже, каже, не звикли ми до цієї тиші, ми звикли постійно до вибухів, до обстрілів. Їх обстрілювали з кораблів, з артилерії, з літаків — з усього, з чого тільки можна", — каже мати бійця Алла Власенко.

Алла побачила сина на кадрах під час евакуації — він був в автобусі, який пригнали росіяни для вивезення полонених.

"Вони були майже впевнені, що їх евакуюють на українську територію", — говорить Алла.

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Російські окупанти вивозять Владислава з "Азовсталі". Скріншот з відео російських пропагандистів

Після того, як бійців забрали з території заводу, родина намагалася дізнатися, де окупанти утримують Владислава. Представники його військової частини та Головного управління розвідки Міноборони України відповіли родині, що РФ такої інформаціє не дає.

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Мати Владислава Алла Власенко. Фото: Суспільне Харків

Крім Владислава, "Азовсталь" боронив ще один уродженець Зміївщини — 27-річний Євгеній Висоцький. Його теж шукає мати.

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Євгеній Висоцький під час служби. Фото надане родиною бійця

"Я коли його запитувала, кажу: "Синочку, мені герой не потрібен, мені потрібен син, не дуже там рвись". А він каже: "Мамо, та я з паперами працюю". Насправді, коли побачила я його руки — від їхньої зброї вони чорні", — розповідає мати Євгенія Валентина Висоцька.

Контрактник-нацгвардієць Євгеній Висоцький після взяття в полон через тиждень подзвонив матері з колишньої виправної колонії в окупованому селищі Оленівка на Донеччині — там росіяни утримували українських військовополонених. Розмова з сином тривала дві хвилини, згадує Валентина.

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Листування Євгенія з родиною. Скріншот наданий близькими бійця

"Мамо, тихо. Ти на гучному зв’язку — це він мені сказав. Перше, що він сказав мені, це: "Якщо тобі будуть дзвонити за гроші, нікому нічого не пересилай". Сказав: "Зі мною все добре. Максимум місяць — і я буду вдома".

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Євгеній Висоцький на службі та разом з матір'ю Валентиною. Фото надане родиною бійця

Минуло майже три місяці — звісток від Євгенія Валентина більше не отримувала. Так само не знає, чи був він у колонії наприкінці липня, коли там пролунав вибух. У списку загиблих та поранених, який в мережу виклало Міноборони РФ, зміївчанка сина не знайшла.

"Мені герой не потрібен, мені потрібен син": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Мати Євгенія Валентина Висоцька. Фото: Суспільне Харків

"У мене, звісно, була паніка. Але я вірила, що мій син живий і вірю й зараз, і знаю, що він повернеться живим і здоровим. Він буде вдома, все буде в порядку", — говорить Валентина.

Вдома на Євгенія чекає дочка Ярослава та вагітна дружина Марина. У вересні вона має народити чоловікові сина.

Що відомо

  • Під час вибуху в ніч проти 29 липня, який пролунав на території колишньої виправної колонії в смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, була знищена будівля, де утримували українських військовополонених. За даними росіян, загинуло понад 50 українських захисників, кількість поранених невідома. За даними Офісу генпрокурора України, ​поранення дістали 130 людей.
  • За попередніми висновками міжнародних експертів, причиною вибуху в колонії в Оленівці могла стати термобарична зброя.
  • Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що російська сторона погодилась віддати тіла військовополонених, які загинули внаслідок вибуху в Оленівці, але "після закінчення розслідування".
  • Організація Об'єднаних Націй отримала від української та російської сторін запити щодо про розслідування удару по колонії в Оленівці, де утримувалися українські військовополонені.

Читайте також

Наявні докази більше підтверджують заяву України, ніж РФ — ISW про напад на полонених в Оленівці

Вибухи в Оленівці здійснили найманці ПВК "Вагнера" без узгодження з керівництвом РФ — Генштаб

Ексбранка Оленівської колонії розповіла про умови утримання українських полонених

Зеленський розповів, скільки бійців з "Азовсталі" опинились у російському полоні та хто займається їх визволенням

Топ дня

Вибір редакції

На початок