Перейти до основного змісту
"По крихті": як на Харківщині зберігають пам'ять про Голодомор

"По крихті": як на Харківщині зберігають пам'ять про Голодомор

Ексклюзивно
"По крихті": як на Харківщині зберігають пам'ять про Голодомор
. Суспільне Харків

27 листопада в Україні вшановують жертв голодоморів. За даними Інституту історії та демографії, від голоду 1932-1933 років на Харківщині померли не менше мільйона людей. У селі Олексіївка Лозівського району — понад тисяча. Дізнатися про це допомогли записи місцевого лікаря, які знайшли у шафі медзакладу у 1960-х роках. Від офіційних даних кількість жертв відрізнялася у шість разів.

Дізнавалися по крихті

Дані про загиблих Лідія Неботова почала збирати на початку 2000-х років, коли працювала в Олексіївській сільраді. Нині завідує бібліотекою у місцевому ліцеї.

"Я їздила до РАГСу, підіймала актові записи, ті що збереглися за 32-33 роки", — розповідає Неботова.

По домівках ходили разом з волонтерами. У ті часи свідків у селі залишилось менш як 200.

"Дуже-дуже по крихті ми у людей дізнавалися правду. Вони не хотіли спілкуватися на цю тему. Це дуже важко для них", — говорить місцева жителька.

голодомор
Суспільне Харків

Лідія Неботова показує списки тих, кого вдалося встановити. Помирали й діти, й люди похилого віку. Замість справжньої причини смерті вказували, як свідчать документи, водянку, черевний тиф, рак шлунку, дизентерію, шлунково-кишкове захворювання.

"Зверніть увагу на вік, вік людей – 32, 18, 70, 33, один рік чотири місяці, 9 рочків, 5, 5, 7. На той час писали навіть смерть через старість, якщо людині 40 років. Ви розумієте, що писали, бо, мабуть, не можна було писати, указувати справжню причину смерті", — говорить Неботова.

Записи лікаря у шафі

За офіційними даними, які вели на той час, від голоду в Олексіївці померли 189 людей — їхні імена та прізвища встановлені. У 1961 році у шафі місцевого лікаря знайшли записи, в яких були вказані усі померлі з точною назвою причиною смерті. З'ясувалося, що кількість жертв геноциду у шість разів більша — 1207 людей, йдеться на сайті Музею Голодомору.

Місцеві жителі про це дізналися з допису у місцевій газеті "Знамя труда" у 2007 році. Де зараз зошит з цими записами, у селі не знають, розповідає завідувачка Олексіївської публічної бібліотеки Наталя Первушина. На сьогодні зберігають лише надруковані спогади свідків. Один з них — Марії Захарьєвої.

"Збирали по полях залишки зернин — і те намагалися ночами, бо за це ганяли їх. Збирали у фруктових садах — яблука, щоб прогодувати своїх. Вони тоді маленькі були — 9, 10 років. Те, що дитяче запам’яталося, те й розповідали", — розповідає завідувачка бібліотеки.

Дітям про Голодомор

Історію Олексіївки у часи Голодоморів нині розповідають школярам на уроках.

"Коли ми навчалися у школі, тема Голодомору для нас була табу, закритою та невідомою. Як я кажу: ми знаємо, де поховані в пірамідах великі фараони, але ми не знаємо, де поховані наші предки", — говорить вчителька історії Лариса Мікуліна.

За даними Інституту Нацпам’яті, в Україні у 1932-1933 роки померли понад 1,5 мільйона дітей віком до 10 років. Але ці дані, вірогідно, не є повними, зазначає харківський історик Ігор Шуйський.

"Діти, як правило, не потрапляли до статистики. Вони залишали домівки, гинули на залізничних перонах, базарах. У пошуках кращої долі відправлялися за кордон. Ось академік Сахаров згадував. Він, до речі, 21-го року народження, і він підлітком чув, його вразило історії від дорослих, як на Московському вокзалі виймали охололі тіла дітей з-під залізничних вагонів", — розповів в етері "Сьогодні. Головне" Шуйський.

голодомор
Суспільне Харків

Розповідати сучасним дітям про Голодомор варто обережно, з акцентом на те, що українська нація вижила, вважає очільниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова.

"Тут головне, щоб у фокусі уваги, коли ми, дорослі, говоримо з дітьми про цю трагічну історію, головне — не травмувати, а знайти такі формати, слова, які б пояснили, а з іншого боку показали, що так, це була велика трагедія, але українці вижили. Вони є, попри усі ті зусилля, які радянський тоталітарний режим спрямовував на винищення", — каже Тахтаулова.

Фахівчиня розповідає, як намагалися донести трагічні події першокласникам однієї з харківських шкіл.

"Ніяких трагічних подробиць про смерть ми не говорили. Ми розпочали розмову про те, що, наприклад, у кожної сім'ї є своя історія. Є веселі, є сумні історії. І з кожної сумної ми виносимо певні уроки, стаємо сильніші. І далі пішла мова про їжу взагалі, про ставлення до їжі, й що взагалі бували часи, коли цієї їжі не вистачало. І такі ж самі хлопчики, дівчатка голодували. Дітки згадали свій досвід, коли їм дуже хотілося їсти", — говорить Тахтаулова.

Кількість жертв Голодомору

У вересні 2021 року судова експертиза нарахувала 10,5 млн смертей від Голодомору 1932-33 років в Україні. І це майже втричі більше, ніж науковці вважали раніше. Дослідження проводили впродовж останніх трьох років експерти з Національної академії правових наук, Інституту української мови, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Інституту дослідження Голодомору.

Харківський історик Ігор Шуйський впродовж 28 років вивчає тему репресій в Україні. Говорить, отримані дані не є новими.

"Цифра не нова. Працюючи з документами 30-х років, я можу сказати, що саме в той час, коли скінчився Голодомор, потім свідки публікували, яким вдалося виїхати за кордон, вони публікували цифру 10 мільйонів жертв. Ці люди — це фахівці, які працювали близько до перших осіб, референти, редактори, поінформовані люди", — говорить Шуйський.

голодомор
Harvard University

"Завдяки візуалізації можемо стверджувати, що найбільш постраждали у період Голодомору за людськими втратами — Київська і Харківська області", — коментує карту Шуйський.

Водночас зазначає, що до Харківської області у 1932-33 роках входили також частина сучасних областей.

"Це і деякі райони Донецької, трохи перепліталося з землями Дніпропетровської області, це вся Полтавщина, Сумщина і район Чернігівської області, аж до Київщини розповсюджувалася територія Харківської області", — зазначає історик.

У селі Олексіївка Лозівського району шукатимуть зошит із записами лікаря, щоб встановити всі дані про односельців, які померли від голоду, говорить бібліотекарка Олексіївського ліцею Лідія Неботова.

"У нас на подвір’ях, зараз немає, а раніше на подвір’ях домогосподарств були маленькі могилки. Люди не везли навіть на цвинтар ховати, а ховали вдома на подвір’ях", — каже Неботова.

голодомор
Суспільне Харків

У планах громади — відремонтувати й пам'ятний знак жертвам Голодомору на цвинтарі.

Читайте також

Вшанування пам'яті жертв голодоморів: розклад заходів у Харкові

Топ дня
Вибір редакції
На початок