У Люботині на Харківщині провели сканування палацу князів Святополк-Мирських — архітектурної пам'ятки національного значення, яка занепадає понад 20 років. На основі цих даних планують створити віртуальну 3D-модель маєтку. Цифрова копія має зафіксувати його архітектуру та стати базою для майбутнього відновлення.
Про це Суспільне Харків телефоном розповіла засновниця культурно-мистецької ініціативи "Внутрішність" Катерина Дев'ятко.
"Ця садиба пройшла чимало історичних випробувань"
За словами Дев'ятко, інтерес до пам'ятки виник під час дослідження місцевої історії, коли учасники ініціативи дізналися про її першого власника та будівничого — Василя Масловича. Він був байкарем та журналістом, який 210 років тому видав "Харківський демокрит" — перший сатиричний журнал на лівобережній Україні, де вперше використали живу українську мову. Для популяризації цієї теми ініціатива вже випустила власний однойменний самвидавний журнал "Харківський демокрит 2.0".
"Садиба нас зацікавила, власне, постаттю Масловича, бо, на жаль, про нього дуже якось мало відомо. Нам навіть в школі — ми всі місцеві, по факту, окрім однієї дівчинки з нашої команди — ми ніколи не чули цього прізвища, нічого не знали про його літературну діяльність. Коли в 2024-му році була подія, присвячена цій садибі, яку організовували ми та ще одна організація, то я готувала екскурсію, все почала читати", — розповідає засновниця "Внутрішності".
Ця садиба пройшла чимало історичних випробувань. Зокрема, за часів Радянського Союзу, наскільки нам відомо, були відірвані і прикраси, і підлога, і декоративних елементів таких не дуже багато залишилось. Там є класні такі автентичні вікна, форма яких донині збереглася, сам маєток дуже великий, поруч росте величезний дуб, який, на нашу думку, є невід'ємною частиною цього палацу.
Як відбувалося сканування палацу князів Святополк-Мирських
Лазерне сканування маєтку тривало два дні — 2 та 3 липня. Роботу виконувала операторка сканера від Департаменту містобудування та архітектури, а кошти на оренду автовежі для зйомки верхніх ярусів учасники ініціативи збирали самостійно.
"Перед цим ми провели масштабні роботи з того, аби розчистити простір навколо садиби, аби ця операторка могла підійти і відсканувати з землі фасади. Ми робили п'ять толок. До процесу долучилися працівники ліцею "Дивосвіт", на балансі якого перебуває садиба, та небайдужі жителі. Багато розчистили колючок, старих повалених дерев і загалом чагарників. Тепер скани опрацьовуються, і надалі буде інша громадська організація збирати в єдину модель", — говорить Дев'ятко.
Тепер команда хоче створити сайт, на якому можна буде детально роздивитися цю модель та дізнатися більше про Люботин, про історію цієї садиби і про самого Масловича, каже Катерина.
"На нашу думку, це важливий етап: по-перше, в тому, аби зберігати спадщину, по-друге, аби її в подальшому відновлювати. Ми розуміємо, що нараз Харківщина знаходиться у зоні бойових дій — ми не можемо садибу, як картини, евакуювати, але ми можемо хоча б таким чином її зафіксувати, передати нашим наступним поколінням, бо ми розуміємо, що від прильотів ніхто не захищений. Ми сподіваємося, що в майбутньому ця модель зможе дійсно стати основою для різних проєктів, які допоможуть зберегти цю садибу, а найголовніше, вдихнути нове життя", — розповідає засновниця "Внутрішності".
Чому палац у Гиївці не законсервували
Суспільне Харків звернулося по коментар до керівництва мистецького ліцею "Дивосвіт" у Люботині, який є балансоутримувачем палацу князів Святополк-Мирських. Директорка ліцею до 17 серпня перебуває у відпустці, а її заступник з навчально-виховної роботи Сергій Луньов повідомив, що будівлю палацу хотіли законсервувати.
"Було написано 34 листи з запитами, зверненнями щодо виділення фінансування на його консервацію починаючи від Міністерства культури, закінчуючи департаментом культури. На жоден із листів відповіді ми не отримали. Станом на зараз, ми перебуваємо на стадії підписання охоронного договору", — говорить Луньов.
Що відомо про палац князів Святополк-Мирських Люботині
Палац у Гиївці, збудований на початку ХІХ століття, за своїм історико-культурним потенціалом не поступається Шарівському палацу, розповів Суспільному архітектор Віктор Дворніков.
"Йдеться не лише про один об'єкт, а загалом про цілий комплекс об'єктів у Гиївці — це такий хутір Люботина. Раніше там був медичний заклад. Садиба, на жаль, через байдужість до культурної спадщини занепадала майже протягом останніх 20 років. Весь цей час вона деградувала, після чого зараз фактично відбувається фрагментарний обвал даху, перекриттів і руйнація прогресуючих стін", — каже Дворніков.
Тому збереження і розвиток цього об'єкта є дуже важливим завданням для громади. 3D-модель, яка в першу чергу є цифровим двійником, є одним з найефективніших способів збереження даних про пам'ятку. А по-друге, ця модель може використовуватися у різний спосіб для популяризації, для подальших досліджень.
Що відомо про українського журналіста та байкаря Василя Маслович
Василь Маслович народився у 1793 році у родині лікаря Чернігівського полку.Після того як його батька відрядили на службу до Сибіру, а мати повторно вийшла заміж, хлопця виховував майор Іона Познанський, пише дослідник історії та журналіст Андрій Парамонов на генеалогічному порталі "Звідки родом".
Йдеться, що Маслович навчався у приватних пансіонах, закінчив Харківську гімназію у 1810 році та словесне відділення Харківського університету у 1813 році. У 1816 році захистив ступінь доктора красних мистецтв. Працював у Міністерстві фінансів у Санкт-Петербурзі, був комісіонером із постачання корабельного лісу, але залишив службу через хворобу. У 1821 році отримав чин надвірного радника, а у 1826 році його нагородили орденом "Св. Анни" III ступеня.
Парамонов пише, що займатися літературою Маслович почав у 1811 році, видавши "Дельф і Дельфіра або увінчана любов". Також друкувався у "Харківському тижневику", видав "Баснь на прибуття в світ Асмодея", "Драматичний кантат Харківському благодійному товариству" та збірку "Байки у віршах".
У 1816 році Маслович заснував перший в Україні сатиричний журнал "Харківський Демокрит". У виданні публікував поеми, зокрема "Заснування Харкова", та твори інших авторів. Активну літературну діяльність Василь Маслович припинив у 1825 році через стан здоров'я, критику сатиричних творів з боку чиновників та конфлікти з вихователем, йдеться у статті.
Палац у Гиївці — спадок від вітчима
Маєток у Гиївці Василь Маслович отримав у спадок від свого вітчима Іони Познанського, який придбав ці землі у 1802 році, йдеться у статті Парамонова. Щоб вступити у спадщину, Маслович два роки судився з родичами Познанського. У 1836 році він став власником палацу, йдеться у "Звідки родом".
Відомо, що у садибі Маслович займався розбудовою палацу та Миколаївської церкви. У жовтні 1833 року архітектори оглянули споруду, яку зводили за проєктом 1820 року, та визнали фундамент ненадійним.
Будівлю розібрали, щоб звести храм заново за всіма правилами. Для фінансування цих робіт Маслович залучав позику у 12 900 рублів. Будівництво церкви завершила дружина власника Надія Перичева вже після смерті чоловіка.
За інформацією Парамонова, після смерті Василя Масловича маєтком опікувався його син Микола. Він добудовував палац та облаштовував парковий ансамбль. Через брак коштів на утримання садиби у 1881 році Микола Маслович продав палац князю Дмитру Святополку-Мирському. У 1884 році колишній власник намагався викупити частину території біля палацу, але через сім років продав її знову.
Зруйновані історичні пам'ятки Харкова моделюють в 3D: що відомо
З жовтня 2022 року у Харкові почали моделювати у 3D зруйновані Росією історичні пам'ятки для того, щоб відновити у майбутньому, розповідав Суспільному представник обласного департаменту містобудування та архітектури Дмитро Юрченко.
3D сканер зчитує колір, фактуру та геометрію об'єкта, передаючи дані на планшет. За сприятливою погоди одну будівлю можуть відсканувати за півтори години.
Одним з перших відсканованих об'єктів стала будівля адміністрації Новобаварського району — пам’ятка архітектури XIX століття. Тоді Юрченко говорив, що ще планують відсканувати за допомогою 3D обладміністрацію, міськраду та інші історичні будівлі поряд з ними, які зазнали пошкоджень внаслідок російських ударів.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
