12 та 13 червня у театрі імені Тараса Шевченка у Харкові відбудеться прем'єра вистави "Харківська абетка" для дітей та їхніх батьків. В основі постановки — однойменна книжка Сергія Жадана, у якій кожна літера абетки повʼязана із місцевими діячами та памʼятками.
Вистава буде інтерактивною — актори залучатимуть глядачів до розмови про місто, розказав Суспільне Харків режисер Олександр Ковшун.
"Це не тільки про сьогодні"
Пʼєсу написав драматург Дмитро Терновий. Її сюжет розгортається довкола інспектора історії Антона, який прилітає з космосу разом із андроїдами Олексієм і Мариною. Персонажі разом із глядачами вивчатимуть памʼятки та історичних діячів Харкова, каже Олександр Ковшун.
"Нам потрібна театральна історія. Там є свій конфлікт — ніби хочуть знищити нашу пам'ять про Харків, про нашу українську ідентичність, про те, що було закладено: і університети, і освіта, і Григорій Сковорода, і Бекетов… Кого і чого там тільки нема. Навіть харківський "Металіст" присутній. Багатовікова історія має пройти на нашому театральному майданчику, так що це не тільки про сьогодні", — розповідає режисер.
Іде процес начитування абетки — перед тим, як літера з'являється, ми даємо можливість нашим глядачам подумати, помріяти, розказати зі своєї точки зору, наприклад, які є культові місця чи люди на літеру "А". Наприклад, літера "А" — у нас вона заряджена як "архітектор Бекетов".
Зі слів Ковшуна, на підготовку "Харківської абетки" команді знадобилося півтора місяця.
Відеосупровід розробили з використанням штучного інтелекту
У виставі використовуватимуть також загадки, які написав Борис Гриньов, пісні Сергія Жадана та авторську музику. Крім цього, для постановки підготували відеоряд — над ним працювали із залученням штучного інтелекту, розказує режисер.
"Відеоряд підкреслює всю дію, яка відбувається. Декорації у нас мінімалістичні. Головне — простір, який буде заповнюватися грою акторів і відеопрограмою: на кожну літеру є своє невеличке кіно", — каже Олександр Ковшун.
Ми використовуємо і штучний інтелект. Наш оператор, який працює над відеорядом, піднімає архівні кадри, але ми намагаємося їх стилізувати під одну естетику. Він ще обробляє архівні фото — Держпром, будинок “Слово”, портрети наших персонажів. От є просто портрет Григорія Сковороди — всі його знають. Наш оператор взяв як основу такого супергероя у плащі, але портрет залишається. Фоново звучить українська музика, і Григорій Сковорода йде по Слобожанщині. Або трансформери — Держпром, наприклад, трансформується в Ейфелеву вежу, в Біг-Бен, проводяться паралелі між культовими місцями Парижа, Лондона.
Використання штучного інтелекту у підготовці вистави — експеримент, каже Олександр Ковшун. Режисер уже застосовував такий інструмент у роботі над постановкою "Шевченко 2.0" і нині продовжує тестувати його.
"Я поки що сам не переконався в тому, чи працює цей механізм або не працює. Випробовую, попробую. Певний ризик, але як інакше — це творчість", — розказує Ковшун.
Відеоряд у "Харківській абетці" — один зі способів залучити увагу дітей, каже режисер. За допомогою динамічного супроводу та персонажів із глядачами говоритимуть про історію та українську ідентичність, додає Олександр Ковшун.
Діти люблять картинку — для них потрібна якась дія. От ми, наприклад, беремо харківські університети. Як зробити, щоби було цікаво? Я перекладаю це в категорію гри: кожен із персонажів починає змагатися, хто знає більше назв університетів. Вони там із чарівними паличками, наче в "Гаррі Поттері" — це знайома, всім відома історія. Це найскладніша задача — візуалізація тих фрагментів, щоби вони були цікаво оформлені у сценічному та ігровому форматі.
"Історія починається від Квітки-Основʼяненка"
Найдавніший період, згаданий у виставі, — кінець XVIII століття, розказує Олександр Ковшун. Мова про легенду, повʼязану із письменником Григорієм Квіткою-Основʼяненком.
Історія починається від Квітки-Основ'яненка. Існує така легенда в Харкові: парубок на ім'я Григорій із дівчиною вийшли із Києва, одружилися і пішли в бік Слобожанщини, на схід. Прийшли до річки Харків, побудували свою хатину – це от Основа, де з'явилося наше місто. Це найдавніші часи, до яких ми торкаємося в історії Харкова. Далі – Григорій Сковорода, історія із Бекетовим, Барабашовим, і з нашими Нобелівськими лауреатами.
Ще одним елементом "Харківської абетки" стануть невеликі інтервʼю зі спадкоємицею архітектора Олексія Бекетова та Сергієм Жаданом, каже режисер.
"Мені здається, що якраз от тема Бекетова, харківської архітектури – найцікавіше те, що буде ще момент спілкування з такими людьми", — розказує Олександр Ковшун.
Ми поговоримо на тему дуже близьку, ніби всім знайому – а я навіть для себе відкриваю такі якісь дивні речі. Навіть те, що коли будували Держпром, копали котлован, і там були знайдені кістки мамонта, які в музеї зараз. Я не знав цього – виявляється, у нас бігали мамонти по нашій території.
Де й коли покажуть "Харківську абетку"
Премʼєра вистави запланована на 12 та 13 червня. Покази відбудуться у безпечному просторі в театрі імені Тараса Шевченка, каже Олександр Ковшун.
"Фактично залишилося два тижні для того, щоб ми повністю всю роботу завершили. Вистава не є такою великою-масштабно — година і 15 хвилин максимум, тому що дітям важко витримувати довготривалі театральні історії", — додає режисер.
Із його слів, зал розрахований на 100 глядачів. Станом на 27 травня квитки на перший показ уже розпродали.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
