Згенеровано з допомогою ШІ
Пʼять працівниць філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб загинули внаслідок російського авіаудару по Ізюму 29 жовтня. За даними Міністерства охорони здоров'я України, після деокупації міста вони були серед перших, хто повернувся до роботи та власноруч розчищав пошкоджені приміщення, аби відновити роботу лабораторій.
Під час удару загинули Вікторія Прокопенко, Юлія Довженко, Валентина Прус, Анжела Прохорцева та Олена Грищенко. Спогади про загиблих — зібрали кореспонденти Суспільне Харків.
Валентина Прус
Валентині Прус було 55 років, у неї залишилися чоловік і донька. За даними МОЗ, вона працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії з 2021 року. До цього вона працювала у залізничній та міській лікарнях Ізюма.
Директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Ізюма Юлія Вродзинська познайомилася із Валентиною Прус, коли прийшла працювати до лікарні станції Ізюм у 2004 році, де Валентина працювала на профоглядах.
«Валентина користувалася повагою і серед колег, і серед людей, які приходили на профогляди. Вона була професіоналом у цій справі. Завжди ставилася до інших у колективі з розумінням, чуйністю, підтримкою. Коли я прийшла молодим спеціалістом, мені було не дуже по собі в новому колективі, а потім усе потихеньку налагодилося. Вона особисто підтримувала і розуміла особливості нашої роботи. Тим паче, що я починала працювати з гінекологом — ми багато у чому перетиналися в профоглядах для жіночок, які робили в практичній залізничній комісії і ТРЗТепловозо-ремонтний завод», — згадує Вродзинська.
Для нас головним девізом було: «Здоров'я залізничників — це безпека руху пасажирів». Вона до своєї роботи ставилася з великою відповідальністю. Просто так пройти медогляд було неможливо — була дуже уважна, прискіплива.
Після реорганізації закладу, говорить Вродзинська, Валентина працювала у ковідних відділеннях центральної міської лікарні.
«Була медсестрою, здається, працювала навіть санітаркою там. Важко було, але вона на роботу ходила, незважаючи ні на що. Після деокупації вона перейшла на роботу в санконтроль, профілактику хвороб. До останнього часу працювала там», — додає Юлія Вродзинська.
Анжела Прохорцева
54-річна Анжела Прохорцева працювала бухгалтеркою. Вона мала трьох дітей: двох синів та доньку. Юлія Вродзинська згадує колегу як прискіпливу до роботи фахівчиню та відповідальну маму.
«Якщо щось не складалося, вона завжди казала: "Отут мені не сходиться, отут не зрозуміло, я хочу дізнатися і зробити". Наші діти навчалися разом, вона була відповідальною мамою. У неї залишилося троє дітей: старший син, донька 19 років і молодший син 11 років. Вона навіть у мене спостерігалася свого часу — пізнє материнство було з молодшим сином», — говорить Вродзинська.
У МОЗ України зазначили, що в день трагедії Анжела розмовляла телефоном із колегами з обласного центру: під час розмови співробітники почули свист російської авіабомби та спроби жінки врятуватися, після чого зв'язок обірвався.
«Чоловіки Валентини та Анжели самі викопували своїх жінок з-під завалів»
Юлія Вродзинська додає, що під час повітряної тривоги працівниці намагалися сховатися у безпечному місці.
«Під час тривоги вони вийшли в коридор, у дві стіни. Хтось почав спускатися в підвал, хтось уже спустився. Анжела була, скоріш за все, в коридорі. Її зверху накрило і потягло в підвал, пробило перекриття. Повторилася історія на вулиці Пам'яті, де бомби впали і з п'ятого по перший поверх склалося перекриття до підвалу, де загинули люди. Накрило зверху донизу», — говорить медикиня.
З-під завалів зруйнованого приміщення загиблих жінок діставали їхні чоловіки.
«Коли дізналася, що вони загинули, спочатку не повірила, а потім це був шок. А далі — переживання, що сьогодні ми живемо, а завтра щось з нами може бути. Досі не хочеться вірити, що цих людей немає», — каже Юлія.
Чоловіки Валентини та Анжели самі викопували своїх жінок з-під завалів. Приходив чоловік Анжели і розповідав, як їх діставав.
За словами Юлії Вродзинської, її колеги Валентина та Анжела залишалися в Ізюмі під час російської окупації.
«Під час окупації вони дуже тривожилися, але за виїзд нічого не казали. Всі, хто це пережив, дуже тривожилися в теперішній час, переживаючи, чи спіткає їх таке ж саме, як було раніше. Вони бачили, що це вже про постійні бомбардування, про невідомість, але ходили на роботу, виконували свої обов'язки».
Вікторія Прокопенко
Вікторія Прокопенко 36 років свого життя присвятила санітарно-епідеміологічній службі та очолювала санітарно-гігієнічну лабораторію. За даними МОЗ, вона ще зі шкільних років мріяла стати лікаркою.
Колеги згадують її як висококласну фахівчиню, добру та чуйну людину. 3 листопада Вікторії мав би виповнитися 59 років. У неї залишилися чоловік, донька та онук.
Юлія Довженко
Юлія Довженко майже 38 років працювала лаборанткою бактеріологічної лабораторії, присвятивши цій справі більшу частину життя.
У МОЗ зазначають, що колеги пам'ятають її як щиру, доброзичливу та відповідальну людину, яка завжди була готова допомогти. 2 листопада їй мало б виповнитися 57 років. У Юлії залишилися чоловік, син, дві онучки та сестра.
Олена Грищенко
58-річна Олена Грищенко працювала прибиральницею службових приміщень і дбала про належні умови роботи для колег. Як зазначають у МОЗ, вона приєдналася до колективу відносно недавно, проте швидко стала його невіддільною частиною.
«Хотілося б, щоб пам'ять про них була. Люди були дуже відповідальні і фактично були на роботі, виконували свої обов'язки до останнього», — говорить Вродзинська.
Російський авіаудар по Ізюму 29 жовтня: що відомо
Росіяни атакували керованою авіабомбою п'ятиповерхівку в Ізюмі вдень 29 жовтня, повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. Внаслідок влучання сталася часткова руйнація будівлі з п'ятого по перший поверх.
Влучання зафіксували в районі Нижнього міста, повідомили в МВА. Внаслідок атаки зазнала руйнувань адміністративна будівля та господарчі споруди. Також були пошкоджені 20 приватних житлових будинків.
Через російську атаку загинули п'ять працівниць Харківського центру контролю та профілактики хвороб, ще 14 людей зазнали поранень.
Заступник міського голови Володимир Мацокін повідомив Суспільному, що медичну допомогу в центральній лікарні Ізюма станом на ранок 31 жовтня продовжують отримувати 10 людей — частина амбулаторно, частина у стаціонарі.
31 жовтня в Ізюмі оголосили день жалоби за загиблими через російський авіаудар 29 жовтня, повідомили в МВА.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube, Google
