За рік бібліотеки у Харкові від держави отримують близько 150 книжок на район. Ця кількість є недостатньою, кажуть очільниці районних бібліотечних систем, тому їм доводиться звертатися за допомогою до видавництв, благодійних організацій і спонсорів.
Про це Українському Радіо Харкова розповіли директорка центральної бібліотеки ім. Івана Франка Новобаварського району Олена Чернецька та директорка бібліотечної системи Немишлянського району Віра Гребенюк.
"Якщо ми за рік списали 20 тисяч, а отримали п'ять, то ви розумієте..."
За словами Олени Чернецької, фонд центральної бібліотеки ім. Івана Франка становить близько 400 тисяч книжок. Але зараз, за її словами, проводиться списання екземплярів, які надруковані російською мовою.
"Ми дуже потребуємо української книги. Якщо ми за рік списали 20 тисяч, а отримали п'ять, то ви розумієте... Від держави отримали за рік 150 книжок. Отримує обласна наукова бібліотека, а потім вони ділять на райони", — розповіла Чернецька.
Для того щоб поповнити книжковий фонд, бібліотеки звертаються за допомогою до видавництв чи благодійних організацій, каже директорка.
"Ми працюємо з громадськими організаціями. У тому році (2025, — ред.) ми відкомплектувалися на 7,5 тисяч (книжок, — ред.), але це з громадськими організаціями. Пишемо листи у видавництва, звертаємося до спонсорів, дуже багато громадських організацій, які підтримують нас книжкою", — додала Чернецька.
Звертається за допомогою до благодійників і директорка бібліотечної системи Немишлянського району Віра Гребенюк. Каже, у її районі шість бібліотек — одна центральна та п'ять філіалів, і 150 книг, які надходять від держави, розподіляють між ними усіма.
"До війни ми отримували від міста багато коштів на доукомплектування книжками. А зараз ми розуміємо, що скрутне становище в країні й у місті, тому ми просимо видавництва — вони присилають, ми нічого не платимо", — розповіла Гребенюк.
Ми багато списали книжок, тому що вони вже неактуальні. Це ті, що російською (мовою, — ред.). Співвідношення книг українських і російських — половина на половину.
Міністерка культури Тетяна Бережна під час свого візиту до Харкова повідомила, що з середини 2026 року планується постачати книги до бібліотек у співфінансуванні з громадами.
"Вже з середини цього року ми започаткуємо програму постачання книг в бібліотеки у співфінансуванні з місцевою владою. Частина коштів буде з державного бюджету, частина — з тих громад, які зацікавлені у співфінансуванні саме бібліотек", — сказала Бережна.
"Ми говоримо про мінімальну зарплату"
Ще одна проблема, з якою стикається бібліотечна система у Харкові — це зарплати працівників, кажуть Олена Чернецька та Віра Гребенюк. За їхніми словами, заробітна плата молодого фахівця після вирахування податків та зборів становить до 6 тисяч гривень.
"Ми говоримо про мінімальну зарплату. У молодого спеціаліста, у якого немає вислуги років і стажу роботи, десь приблизно 5,5 тисяч гривень. Хочеться молодих кадрів побільше", — каже Чернецька.
Міністерка культури Тетяна Бережна визнала, що ситуація із зарплатами бібліотекарів є критичною. Вона зазначила, що міністерство культури спільно з народними депутатами пропонує концепцію змін у заробітній платі й розраховує на те, що це буде відображено вже у наступному бюджетному році.
"Загалом у всій сфері культури ми бачимо, що 27% людей втратили роботу чи виїхали, тобто це величезні втрати, і велика частина з них саме з бібліотечної сфери. Але для того, щоб правильно реформувати цю галузь, ми маємо отримати статистику з усієї України. Ми розуміємо, скільки бібліотечних закладів є, зараз збираємо інформацію. Але аудит — це запорука того, що реформа буде здійснена правильно, і зараз якраз ми займаємося аудитом", — сказала Бережна.
"Бібліотека — як культурний хаб"
Керівниці бібліотечних систем Новобаварського та Немишлянського районів кажуть, бібліотеки давно перестали бути просто книгозбірнями. Зараз вони працюють ще й як культурні хаби.
"У нас і заходи проходять. Волонтери проводять психологічні тренінги, виставки художників проходять. У дитячих бібліотеках у нас постійно дітей багато, особливо на канікулах. Тому що вони не тільки читати приходять — вони малюють, вишивають, ліплять. Тобто наші бібліотекарі постійно з ними працюють", — розповіла Олена Чернецька.
"У нас проходять заняття "Смартфон з нуля", є проєкти для дітей, проєкти, пов'язані із психологією, проводимо зустрічі з військовими. Бібліотека — це вже не просто книгозбірня, вона як культурний хаб", — додала Віра Гребенюк.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
