Близько 150 харківців вийшли до памʼятника Тарасу Шевченку 21 травня 2026 року — у День вишиванки, який святкують 20 років поспіль. Учасники акції заспівали гімн, вшанували полеглих захисників хвилиною мовчання і вирушили із розгорнутим вишитим рушником по вулиці Сумській до намету "Все для перемоги" навпроти Харківської ОВА.
Представниця обласної "Просвіти" Галина Куц розказала Суспільному, що задля безпеки місце та час акції не розголошували публічно.
"Ми не можемо без Дня вишиванки"
Попри те, що на заході планували прийняти близько 50 учасників, до святкування долучилися майже втричі більше людей, каже Галина Куц.
"Фактично, ми таємно одне одному передавали інформацію, де це буде, що це буде, як це буде. Ми в поліцію написали, що до 50 людей, але я бачу, що людей ще більше — тобто люди якось між собою передають інформацію", — каже Галина Куц.
Хоча Харків щодня Росія бомбардує, але ми не можемо без Дня вишиванки. Нам дуже потрібні позитивні емоції. Всі вже за місяць месенджери обривали: що там буде "Просвіта" робити? Харківська "Просвіта" не може не організовувати День вишиванки. Хоча наше приміщення розбомбили, головне — це люди.
За її словами, до Дня вишиванки у Харкові сплели маскувальну сітку, до якої привʼязали вишиті стрічки.
"Ми вирішили, що стрічки ми будемо прив'язувати — це стрічки подяки Силам оборони України за те, що вони для нас роблять, за те, що ми тут живемо, вижили. Просвітянки плели цю сіточку, і потім вона, звісно, поїде на фронт, в одну з харківських бригад", — додає Галина Куц.
Сорочка, яку представниця "Просвіти" вдягла на свято, із машинною вишивкою. Галина Куц розказує, що має вдома слобідську вишиванку XIX століття — спадок родини чоловіка.
"У нас у сім'ї родинна вишиванка, слобідська. Я її не можу одягнути: вона XIX століття, передана від тітки мого чоловіка, із села Артемівки. Воно таке старовинне, все вишите, і слобідська вишивка — троянди. Ми її дуже бережемо", — каже харківка.
Придбала свою першу вишиванку у Харкові
Юлія Лузан переїхала до Харкова із Сіверськодонецька на Луганщині восени 2012 року на навчання й відтоді живе у місті. Свою першу вишиванку жінка також придбала у Харкові близько 10 років тому — цю сорочку вона вдягла на акцію 21 травня.
"Вона була куплена у Харкові. Оце от якраз вона — це машинна вишивка, але більш уже підібрані такі білі, скромні кольори. Вбрання я обирала заздалегідь: у мене таке сучасне все, але намагалася поєднати з традиційними мотивами, тобто така пишна спідниця, пояс", — каже Юлія Лузан.
На жаль, прикладу власної сім'ї я не бачила. Жодної сорочки вишитої — увесь цей одяг зник. Він продавався за їжу в часи голоду, він руйнувався, викрадався. Але все одно у своїй сім'ї я чула розповіді про традиції, про те, як жили раніше, і тому це все в мене є. А ще тому, що я почала цим займатися професійно — працювати у Харківському центрі культури і все це глибше досліджувати.
Відтворила сорочку за 150-літнім взірцем
Харківка Оксана Товканець одягла на святкування Дня вишиванки сорочку, яку створила разом із майстринею Тетяною Чорною. Зразком для вишиванки стала сорочка, якій понад 150 років, розказує учасниця акції.
"Це відтворено за зразком старовинної вишиванки, якій більше ніж 150 років. Цей узір панував на межі Полтавської та Черкаської областей і був вельми популярним", — каже Оксана Товканець.
Вишивати я почала у 2014 році — це був, як то кажуть, мовчазний протест проти того, що почало тут відбуватися. Єдине, що я змогла на той час собі дозволити — це вишити свою першу вишиванку.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
