У Харкові відкрили чайну "Джоконда" на спомин про загиблого воїна Антона Луцишина. За тиждень до повномасштабного вторгнення РФ Антон запропонував родині відкрити заклад, але втілити ідею в життя вдалось після його загибелі.
До війська Антон Луцишин доєднався у лютому 2022 року, розказує його мати Лариса Ковалевська.

"Він хотів в тероборону, щоб його записали, але не взяли. Став тільки волонтером, але не заспокоювався. Знайшов повідомлення, що набирають на навчання у тероборону. Він їм написав чесно: "Я ніде не служив. Візьмете такого чи ні?". Вони просто йому дали адресу. Після навчання їх кидали під Балаклію. Хоча я про це дізналася тільки через рік. А через два дізналася, що вони зі 127-ю (бригадою — ред.) виходили на кордон державний. В основному потім тримали район Руської Лозової", — каже Лариса.

Антон Луцишин загинув поблизу Питомника внаслідок артобстрілу у липні 2022, йому було 24 роки.
"Загибель члена родини… Але те, що ми його мрію вирішили втілити — потім ця мрія витягла всю родину із того важкого стану, у якому ми були перший рік війни", — говорить тітка бійця Валентина Астап’єва.

Мати захисника Лариса розповідає, що назвала чайну на честь сина: у війську він мав позивний "Джоконда". Так само називався і його улюблений чай.

"Коли у них були стрільби, треба було намалювати коло. Він каже: "Я можу". Намалював гарно, і кажуть: "Ну, Джоконда!", — пояснює позивний сина Лариса.

Трав'яні чаї жінка збирає з десяток років. Відкриттю родинної чайної завадила повномасштабна війна. Повернутися до відкриття закладу змогли тільки у 2023 році.

"Коли ми зрозуміли, побачили, що з'явилися люди, з'явилися машини на вулицях — тобто Харків почав оживати — можна втілювати цю ідею. Нам дуже сподобалося місце розташування, тому що це історичний центр, дуже тихенький. Приміщення було після влучань у дуже розбитому стані", — каже тітка полеглого воїна.

Щоб зробити ремонт та закупити обладнання, родина подалася на грант. Частину грошей зібрали родичі Антона, на чайну мати спрямувала й компенсацію за його загибель.

"Мені легше. Тому виходить, і чайна — це втілення його мрій і його підтримка. І, власне, якась пам'ять про нього. Він любив мінімалізм, щоб так по-домашньому було, щоб не дуже нагромаджене таке все. Це його вибір. Він не хотів висуватись. Тому якщо йти за Антоном, то про це кричати не можна. Він хотів пригощати запашними чаями, смачною кавою, домашніми смаколиками. Пам'ятаючи про такі мрії, рідні та друзі заснували цей заклад", — розказує Лариса Ковалевська.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube