Без газопостачання та водопровідної води живуть люди у прифронтовому селі Даченське на Донеччині. Нині там залишаються 90 жителів. Готують на пічках та електроплитах, тримають худобу та пораються на городах. Як живуть люди у прифронтовому селі — репортаж.
Від села Даченське на Донеччині до Покровська 4,5 кілометри. До повномасштабного вторгнення тут проживали близько 200 жителів. Наразі, за словами начальниці пресслужби Покровської міської військової адміністрації Катерини Янжули, залишилися 90 людей.
"Водопровідної води у мене взагалі немає, є копанка. Коли є світло, я можу набрати. А питну нам привозять, дякую, безкоштовно. Кури є, собака, коти. Маю козлика та двох кіз. Що вони мені приведуть — не знаю. Собі відмовляю, а сіно їм купляю. А що робити?", — розповіла жителька Даченського Людмила.
Населений пункт ніколи не був газифікований, розповідає жінка.
"У мене є балон, але у мене грошей на нього немає. Пічку топлю. На електроплиті готую. А тепер, якщо ще додадуть за світло (доведеться платити додатково оплачувати комунальну послугу — ред.), взагалі не знаю, як буду викручуватись. Пенсія — 2500 гривень була, 200 гривень додали — можна на неї прожити? Мені син допоміг, він мені привіз машину вугілля", — говорить жінка.
Оксана у Дачинському живе разом з чоловіком та донькою. Дитина навчається у школі онлайн.
"Трубопровідної води у нас немає зовсім, певно, вже місяців 8-9. Сказали, що десь порив в зоні бойових дій. Свій колодязь, там технічна. І в місті купляємо — питну. Транспорт є — привозимо. Газа в нас немає, в нас село не газифіковане. Є магазин. Хто до міста їздить, гуманітарну допомогу дають: крупи, олію, цукор. Давали допомогу — ліки для корови, курей", — розповіла Оксана.
Місцева жителька Антоніна прихистила у себе доньку і її родину, виїхали з Селидового — втекли від обстрілів.
"Тижня два чи півтори як нам зробили дорогу — слава Богу. Є технічна вода, серед хутора зробили свердловину. Де в кого є колодязі по хутору. В кого є вода, в кого — повисихала. І з річки другий раз беремо. Зі ставка беремо попрати. В нас плитки свої. Хто дровами, хто вугіллям, хто як топить. В нас же шахтарський край, отримуємо вугілля є", — розповіла Антоніна.
Антоніна розповідає, у селі чути, коли росіяни обстрілюють довколишні населені пункти.
"Новогродівка, Перша шахта — тут дуже часто. Людей дуже мало залишилось. Тут більше живуть пенсіонери. На свинокомплексі — працюють ті, хто молодше. А інші їздять на шахти", — розповіла жінка.
За даними поліції Донеччини, остання атака росіян на село Даченське були 1 січня цього року. Тоді снарядами та вибухами пошкодило три будинки, поранених чи загиблих не було.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
