27 вересня російські окупанти чотири рази порушили режим припинення вогню. Бойових втрат та поранень серед українських військових немає.
Про це повідомляє штаб ООС у ранковому зведенні.
"Неподалік населеного пункту Опитне противник вів вогонь із гранатометів різних систем та великокаліберного кулемета. Зі стрілецької зброї агресор провокував наших захисників неподалік Шумів та двічі – поблизу населеного пункту Оріхове", - йдеться у повідомленні.
Від початку 28 вересня обстрілів з боку бойовиків не зафіксували.
Що відомо
- 26 вересня на Донбасі троє українських військовослужбовців підірвалися на вибухівці, їх доправили до лікарні.
- 23 вересня російські окупанти тричі порушили режим припинення вогню.
- 23 вересня неподалік Пісок двоє українських військових отримали осколкові поранення через підрив невідомого вибухового пристрою.
- 20 вересня російські окупанти один раз порушили режим припинення вогню біля Новоолександрівки, а від початку 21 вересня вони двічі стріляли поблизу Мар'їнки.
- 2 вересня Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі погодила розмінування 20 ділянок в зоні ООС. Також учасники ТКГ погодили чотири ділянки розведення сил і засобів.
- 22 липня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції, на якому учасники домовились про припинення вогню на Донбасі. Воно вступає в силу з 00.00 годин 27 липня 2020 року.
- В ОБСЄ пояснили, що передбачає посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
- Станом на вечір 30 серпня Спеціальна моніторингова місія зафіксувала 829 порушень режиму "тиші" від початку нового всеосяжного перемир'я.
- Штаб ООС повідомив, що збройні сили України готові "дати належну відсіч" противнику у разі порушення домовленостей, для чого в командуванні об’єднаних сил створені відповідні додаткові резерви.
- Перший президент України і голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що "не розуміє, що таке особливий статус Донбасу", і під час переговорів з ОБСЄ та Росією готовий сприймати "особливу систему управління".
- Кравчук вважає, що на Донбасі можна запровадити більш "широке застосування російської мови", без надання їй статусу державної.
