Фермер та голова Вірменської діаспори в Костянтинівці Агасі Барсегян понад десять днів тому отримав поранення, коли повертався зі своєї ферми. Важко поранений чоловік зміг довести автівку до лікарні в Костянтинівці, тим самим врятувавши життя ще двох людей, які їхали з ним. Лікарі ампутували ногу Агасі. Нині він в одній з лікарень Дніпра.
Врятував двох поранених людей, сам втратив ногу
Вже минуло більш як десять днів, відколи неподалік села Предтечине під час обстрілу біля автівки, за кермом якої був Агасі Барсегян, вибухнув снаряд. Він їхав з ферми разом із двома чоловіками. Всі троє отримали поранення, та Агасі зміг продовжити кермування попри кровотечу та біль — врятував працівників ферми, довіз до лікарні в Костянтинівці.
Один із них — Михайло. 15 вересня чоловіку виповнилось 52 роки. Цей день він зустрічає на лікарняному ліжку.
"На зиму готували приміщення. У мене перебиті вени та кульшовий суглоб", — розповідає Михайло.
"Я завів і сам поїхав з однією ногою, так ми доїхали. Михайло взагалі свідомість втрачав дорогою, дивом живий залишився", — пригадує Агасі Барсегян.
Ногу чоловік втратив, лікарям довелось ампутува кінцівку.
"Одна нога у мене є, чотири пальці вистачить. Жити хочеться", — каже Агасі Барсегян
"Врожай ми просто не прибирали"
Він — фермер та голова Вірменської діаспори у Костянтинівці. Працювати під обстрілами звик, каже чоловік. Його землі — за селом Предтечине, за кілька кілометрів від окупованої нині Горлівки.
Фермерством в Донецькій області він займається понад 20 років. З початку повномасштабного вторгнення виїжджати не планував. "Врожай ми просто не прибирали, торік я теж не прибрав. Близько 90 олійних і зернових культур. Бойові дії підійшли до нас. Цього року вирішив трошки овочі посіяти. Півтора гектара помідорів, три гектари кавунів. Ми це не змогли прополоти, людей немає. Воно все залишилося в амброзії", — розповів фермер.
Російські військові неодноразово били по зерносховищу, вбили більш ніж п'ятдесят поросят. Розбили обстрілами поливальну техніку, розповідає Агасі.
"Перший раз коли прилетіло, там було зерно, близько 80 тонн. Ми швиденько за тиждень цю частину, де зерно, відремонтували самотужки. Я порахував: близько трьох мільйонів витритив на будівельні роботи. Я також овочі вирощував, і там овочевий холодильник, за площею 600 квадратних метрів, він просто звалився. Імпортне обладнання залишилося. Якось продаватиму. За копійки продам", — розповів Агасі.
Волонтерство та допомога військовим
Окрім фермерської діяльності Барсегян займався й волонтерством. Допомагав жителям Донецької області та військовослужбовцям.
"Я організував на початку війни у храмі безкоштовне харчування. Досі до двохсот людей тричі на тиждень ми годуємо. Перший внесок був півтори тонни крупи. Я давав пшеницю, свинячий жир та овочі. Потім вирішили ще компот робити. Я у товариша попросив, він мішок цукру купив. Зараз люди приносять: хтось соління, хтось варення — діляться, і це дуже гарне явище", — розповів фермер.
Агасі продовжує лікуватися в Дніпрі, надалі він потребує реабілітації та протезування. Чоловік не впевнений, що зможе повернутися до фермерської діяльності.
"Я хочу згортатися. По-перше, страх у мене зараз. Хоча, може, час пройде. До прильотів ми звикли. Наша артилерія працює, я чую, куди летить, сплю спокійно. А тепер, коли таке, я щось згадую, у мене мурашки по тілу — я згадую цей вибух. Коли приліт і такий біль нестерпний поєднуються, надовго, напевно, збережеться в людській психології", — каже чоловік.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram