Володимир Єлець з Торецька. Волонтер і ветеран. Чоловік з перших днів великої війни в Україні вступив до лав тероборони Бахмутського району. Пройшов Бахмут, стояв на лінії оборони Нью-Йорка, Торецька. Лише після другого поранення пішов з лав армії, нині допомагає ЗСУ та мріє відновлювати рідне місто. Про те, як цивільні вчились вести бої, про успіхи, втрати, поранення він розповів Суспільному.
До повномасштабного вторгнення російських військових в Україну житель Торецька Володимир Єлець займався волонтерською та антикорупційною діяльністю у своєму місті. Пішов боронити країну з перших днів вторгнення.
"На той день я бачив, що іншого шляху немає, що йде навала і треба захищати нашу Батьківщину, наші міста, Україну", — згадує ветеран Володимир Єлець.
Ніс службу у Бахмуті та містах Бахмутської громади, також боронив околиці Нью-Йорка та Торецька. У його підрозділі здебільшого були люди цивільних професій — вчителі, шахтарі, будівельники. Всі пішли на фронт добровільно.
"Намагалися чомусь навчитися, більше з YouTube. Але найбільше вчить бій. Коли ти в бою — це найкраще навчання. Бажано бути навченим до бою, але строк був маленький і можливості не було", — згадує Володимир.
"Мабуть, перший бій був 31 липня минулого року. Відбувався бій десь кілометр від Бахмута, це були підступи до міста. І запам'ятався він, мабуть, тому що був позитивно-результативним з нашого боку. Нам вдалося вистояти та добре відбити вагнерівців на тій позиції".
Першу контузію й розрив барабанних перетинок чоловік отримав минулого року в серпні теж неподалік Бахмута. Той бій називає найстрашнішим, тоді загинули його побратими.
"Той бій був дуже тяжкий, в нас було дуже багато втрат, багато поранених, це був дуже тяжкий бій, але я вижив і відправився на лікування. Друге поранення — в приміщення, де я ніс чергування, прилетіла ракета. Мене завалило будівлею", — згадує про отримані поранення ветеран Володимир Єлець.
У авто Володимир зберігає шеврони тероборони Бахмутського району.
"Це шеврон нашого підрозділу "Бахтор" — з двох міст Бахмут і Торецьк. Це подарунок бойового товариша, особистий шеврон", — розповідає він.
Володимир звільнився з лав ЗСУ. В Торецьк повернутися поки не може — місто щодня обстрілюють російські військові. Зараз живе в Харківській області, займається волонтерством та вірить, що відновлюватиме рідне місто.
"Якщо ми не стадо, то будь-яка людина, яка живе в суспільстві повинна нести відповідальність за те що коїться навколо неї в державі взагалі. [...] Незалежність, по-перше, це свобода вибору та свобода дій. Це найголовніше, що є здобутком України. І ми, здобувши перемогу в цій війні, будемо вільні у своєму виборі".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
