Три місяці без зв'язку, електрики та газопостачання жителі села Миколаївка, що під Часовим Яром. Попри щоденні обстріли там залишаються 134 людини, дев'ять з них — діти. Близько 30 будинків пошкоджені через обстріли. Як живуть місцеві жителі — у репортажі.
У приміщенні сільської ради зібралися місцеві жителі, аби зарядити телефони. Для них тут вмикають генератор. Електропостачання, газу та зв'язку в селі немає майже три місяці.
Пенсіонерка Світлана, каже, прийшла зарядити телефон та отримати безплатний хліб.
"Я приходжу кілька разів на тиждень, а світла з березня немає. Обстріли часті, і в день не один раз. Не лише вдень, а й уночі неможливо спати, на ліжку підстрибую", — каже жителька Миколаївки Світлана.
Взимку будівля сільради працювала як пункт обігріву, каже староста Світлана Кіценко. Два тижні тому через обстріл в будівлі сільради вибило вікна. Однин співробітник був поранений.
"Буває до 20 прильотів. На околицях сіл, по вулицях і поряд з будинками та в будинки. В суботу ми евакуювали двох бабусь та двох собак. За два дні евакуюється ще багатодітна родина. Є дуже багато зруйнованих будинків. На сьогодні у нас в селі двоє поранених, один загиблий з місцевих мешканців", — розповіла про наслідки обстрілів староста Миколаївського старостинського округу Світлана Кіценко.
Через відсутність комунікацій та щоденні обстріли люди з села продовжують евакуюватися, каже староста Світлана Кіценко.
Багатодітна матір Ганна також прийшла отримати гуманітарну допомогу. За кілька днів вона разом з дітьми збирається виїхати до Києва. Через обстріли в її будинку тричі вибивало вікна, пошкодило дах та господарське приміщення.
"Щодня, щось летить. Вчора "хімік" обстріляли, ось такі хмари летіли. Касетними. Часів Яр, нас — сильно", — каже жителька Миколаївки Ганна.
Жінка вже збирає речі, каже, беруть найнеобхідніше на перший час. У Києві на жінку з дітьми чекає син.
"Там син. Якось допоможе. Будемо працювати. Старший у мене прокрутиться. Він не поїде, бо бабуся і прабабуся тут. У них води немає, світла немає, газу немає. Ніде нічого немає. Ми їм допомагаємо", — розповіла жінка.
П'яти класниця Софія, каже, через відсутність інтернету в селі, навчатись складно.
"Прильотів я лякаюсь. У нас тут був приліт. Скоро, я сподіваюся, виїдемо. Перший приліт, ось тут був, ми з татом пішли, нас не було. А коли, ось тут, ми ховалися. У Києві страшно, але там мій брат Кирило, і мені не буде страшно", — каже Софія.
У селі залишається 134 людини, серед яких дев'ятеро дітей.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
