Колекції з маріупольських музеїв, зокрема і з музею ім. Архипа Куїнджі, не вдалося врятувати через відсутність механізму превентивної евакуації та бажання місцевої влади "не сіяти паніку", заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю "Українській правді". Радник мера міста назвав ці звинувачення безпідставними.
"Наразі пограбування (музейних колекцій — ред.) сталися в тих містах, куди окупанти потрапили в перший чи другий дні, так би мовити, після початку війни. Коли вивозити фізично вже було неможливо, а у нас механізму превентивної евакуації не існувало", — пояснив міністр. За його словами, міністерство пропонувало евакуацію, і він намагався 23 лютого переконати місцеву та обласну владу про необхідність вивозу колекції.
"Ті спроби, які я намагався робити 23 числа щодо Маріуполя, і це теж частина питання, наткнулися на непорозуміння місцевої влади, які сказали, що не потрібно сіяти паніку. Більшість музеїв не знаходиться безпосередньо в нашому підпорядкуванні, це підпорядкування місцевих органів влади, і нам потрібно взаємодіяти як з ними, так і з правоохоронцями стосовно цього питання. Ми наразі готуємо деякі необхідні зміни до порядку евакуації, тому що ніхто ніколи цим впродовж 80 років не займався", — сказав Ткаченко.
На питання, як міністерство готувалось на евакуації музейних цінностей, Ткаченко сказав, шо мав би бути секретний порядок дій, але його не було.
"Ми керувалися, власне, тими наказами, які ми могли видати для того, щоб евакуювати ті чи інші цінності. Але тут без співпраці з місцевими навряд чи щось можна було б зробити. Такий порядок мав би бути створений під грифом секретно, мала б надатися команда всім місцевим органам влади. Але було загальне бачення, що це призведе до паніки, і переважно більшість, на жаль, директорів музеїв категорично була проти переміщень цінностей, тому що вони вважали, що вони втратять ці колекції", — заявив він.
Він не виключив, що Україна втратила колекцію маріупольського музею КуїнджіАрхип Куї́нджі — український живописець-пейзажист і педагог грецького походження з північного Приазов'я., однак, зауважив, що перевірити це наразі неможливо.
Радник мера міста Петро Андрющенко звинувачення міністра відкидає.
"Щодо розмов хотілося б спитати, а краще побачити хоч один папірець за його підписом, який наказував би евакуювати вже втрачені цінності Маріуполя в порушення вимог переміщення цінностей, затверджених міністерством. Єдині мати. Всі колекції Маріуполя втрачені через одне — через небажання міністерством займатись виключно їх питанням", — заявив він.
За словами Петра Андрющенка не відповідає дійсності і інформація, що 23 лютого в Маріуполі почалось мародерство. "Саме мародерство в місті хоч і почалось вже 4 березня (через два тижні війни), але ніяк не торкнулось жодного музею. А 23 лютого в Маріуполі просто проходила сессія Міської ради", — наголосив Андрющенко.
За його словами, твори мистецтва сховали, проте і "якби не зрадниця-директорка музею, то окупанти б досі шукали нашого Куїнджі.
Що відомо
- На початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну фонди музею імені Архипа Куїнджі нараховували понад 2200 творів живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. В експозиції музею були представлені роботи Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса, Івана Марчука, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі та його учнів. Будівля музею була побудована у 1902 році. У різний час тут розташовувались бібліотека, історичний архів та фармакологічні сади. Вона пережила дві світові війни.
- У березні в Маріуполі армія РФ авіаударом знищила Художній музей ім. Архипа Куїнджі. За фактом знищення російськими окупаційними військами фондів музею імені Архипа Куїнджі та приватного музею комп'ютерної техніки у Маріуполі відкрили кримінальне провадження.
- Як повідомила у липні 2022 року Маріупольска міська рада зі зруйнованого музею окупанти викрали оригінали картин Айвазовського, Куїнджі, дві роботи Миколи Дубовського, роботу Григорія Калмикова - посмертний портрет Куїнджі 1910 року, бюст Архипа Куїнджі від скульптора Володимира Беклемішева, три унікальні ікони кінця 19 сторіччя, грецьке Євангеліє 1811 року та предмети декоративно-прикладного мистецтва.
Читайте також
Росія викрадає українські історичні цінності у промислових масштабах – АР
Прометей українського живопису, або як Архип Куїнджі ніс у маси світло
