Історія про 9-річного акордеоніста з Часів Яру Івана Гомольського, який переміг на декількох світових конкурсів та грав за особистим запрошенням у Національній філармонії України. Суспільне та проєкт Голоси дітей підготували 12 історій дітей, які, попри війну, йдуть до мрій.
Іван Гомольський розповів журналістам, що займатися музикою почав у 3,5 роки.
"Спочатку співав, потім грав на піаніно. А потім мене вирішили віддати до музичної школи. Спитали: "На чому хочеш грати?" Не знаю чому, але я відповів: "На баяні". Мабуть, тому, що не міг запам’ятати, як називається піаніно", — розповів Іван.
Мама Івана Ганна Гомольська розповіла, що коли дитину забрали з пологового, у нього біля ліжечка стояв музичний центр і музика грала щоночі. Іван прокидався одразу, як її виключали.
Ганна Гомольська розповіла журналістам, що в усьому винні гени, оскільки дідусь по татовій лінії був знатним баяністом на селі.
"Після міських концертів він просив: "Я хочу як дітки співати, танцювати". Я звернулася до керівника музичного ансамблю. Ваню взяли до музичної школи у 3,5 роки — як виняток", — розповіла мама Івана Ганна Гомольська.
Найвагоміші конкурси в яких Іван брав участь — "Трофей Світу" у Франції та "Акордеон старт" в Америці. На французькому конкурсі хлопець обійшов усіх конкурентів, хоча вони й грали на дорогих професійних інструментах.
Читайте також: Юний акордеоніст з Донеччини переміг в Міжнародному музичному конкурсі в Америці
Торік Іван виграв конкурс головою журі якого була Євгенія Черказова, народна артистка України. Вона запросила Івана на концерт в Національній філармонії України. Зазвичай музиканти потрапляю на концерти такого рівня після завершення школи та консерваторію.
Іван розповідає, що трохи нервував перед таким серйозним концертом.
"Мій секрет успіху - це займатися, займатися і ще раз займатися. Вдома я займаюся щодня. Це забирає багато сил, особливо якщо складний твір. Скільки творів я можу зіграти — на скільки вистачить сил", — розповідає Іван.
Молодому акордеоністу окрім музики подобається грати у футбол. Хлопця завжди ставили на ворота оскільки в нього це добре виходить і він не боїться м'яча.
За словами Івана на сцені він думає, що знаходиться в білій безмежній кімнаті — "Є я, акордеон, і я маю добре зіграти. Все, іншого більше нічого не має бути".
Читайте також
- Беру участь в конкурсах, аби місто помітили: історія про жительку Гірського, яка ліпить скульптури
- 17 разова чемпіонка України: історія про спортсменку, яка у 12 років переїхала заради мрії
- В першу чергу художник, а лише потім витинанкар: історія про витинанкаря з Донбасу
Читайте усі новини Донбасу у Telegram та Viber
