З Майдану вирушив на передову і не збирається полишати службу до перемоги. З 2014-го року військовослужбовець Андрій несе службу у бойових підрозділах на Донбасі. Зараз хлопець боронить околиці Попасної. Свою історію розповів Суспільному.
Цей кароокий хлопець – Андрій зі Львова. Зі своїх 25-ти років — 7 він захищає Україну зі зброєю в руках. Спершу, одразу після Революції гідності — як нацгвардієць, згодом — у лавах ЗСУ.
"Ми всі, хто був на Майдані, в нас, можна сказати, вибору не було. Ми сказали, що будемо далі боротись. Ми не думали, що ця віна буде так довго, що вона настільки затягнеться. Думали — ну місяць, пару тижнів. Нам не потрібні були гроші, якісь кошти. Нам саме головне було, щоб нас забезпечили зброєю", — каже Андрій.
Слов’янськ, тоді ще Артемівськ, Кримське, Опитне. Андрієві довелось повоювати у гарячих точках Донбасу. Зараз хлопець несе службу неподалік Попасної. Це місто, згадує, визволяв у 2014-му.
"В Попасній, де зараз заправка поставлена, звідти все починалось. Коли вже місто було звільнено, ми закріпилися, можна сказати, де ми зараз стоїмо. Сепаратисти старалися, висували якісь вимоги, щоб ми місто залишили. Але навпаки, у нас було таке, щоб просунутися далі, до Первомайська", — говорить військовий.
Скільки разів довелося бути під обстрілами, зокрема й з Градів, Андрій розповідає, вже й не злічити. Та найбільшим викликом війни, каже стало не це.
"Якнайважче — з самого початку, коли прибуваєш на нове місце, адаптація, адаптуватись. Якщо взяти в загальному — найтяжче, то це коли ти втрачаєш своїх бойових побратимів", — пояснює Андрій.
Хлопець говорить, — війна навчила цінувати дрібниці життя. А побратимів зробила його фронтовою родиною.
"Коли я знаходжусь за півтори тисячі кілометрів вдома, мені не спокійно, я не можу там спокійно перебувати, можна так сказати. Я постійно думаю за оце місце, де зараз так сказати лінія розмежування. А що, як буде прорив. А що, якщо буде повномасштабний наступ", — ділиться Андрій.
"Поки наші кордони не звільнені, війна триває", — додав військовий.
Вдома на Андрія чекають мати й брат. Одружитися воїн поки не встиг.
Що відомо
- 23 вересня російські окупанти п'ять разів відкривали вогонь. Бойових втрат та поранень серед українських військовослужбовців немає.
- 22 вересня російські окупанти 12 разів порушили режим припинення вогню. Двоє українських військових отримали вогнепальні поранення.
- 21 вересня бойовики чотири рази відкривали вогонь, в тому числі з забороненої Мінськими домовленостями зброї. Бойових втрат та поранень серед українських військових немає.
- 20 вересня російські окупанти п'ять разів відкривали вогонь по позиціях українських військових. Один український захисник отримав поранення.
- 19 вересня російські окупанти вісім разів порушили режим припинення вогню. Один український військовий отримав поранення.
- 18 вересня російські окупанти шість разів порушили режим припинення вогню. Вони стріляли з забороненого Мінськими угодами озброєння. Бойових втрат та поранень серед українських військових немає.
- 17 вересня російські окупанти сім разів порушили режим припинення вогню. Двоє українських військових отримали поранення.
