Перейти до основного змісту
«Дрони літають, а ми звикли». Як виживають у Краматорську на Донеччині без електрики та води

«Дрони літають, а ми звикли». Як виживають у Краматорську на Донеччині без електрики та води

Ексклюзивно

Російські FPVБезпілотник, яким керує оператор, що бачить картинку з дрона у режимі реального часу-дрони щодня атакують авто, будинки або цивільних у Краматорську, повідомляє міська військова адміністрація у своїх зведеннях. Скидають на місто російські військові і авіабомби. Під обстрілами, частково без опалення, електрики та водопостачання у Краматорській громаді залишаються 15 тисяч жителів. Як живуть люди — в матеріалі Суспільне Донбас.

Під звуки пострілів та вибухи місцеві набирають воду.

«Далі — тільки в підвал спускатися». Як виживають у Краматорську
Люди набирають воду на колонці. Суспільне Донбас

«Немає нічого. Ні газу, ні світла, ні води. Що там знімати? Вже все зняли. Залишилися одні чоботи», — говорить один із місцевих жителів.

Район — Старе місто — найвіддаленіший від фронту. Місцева жителька Наталя йде до крамниці, поки немає комендантської години

«Магазини, ну, де залишилися, туди біжимо, а так продукти мало де підвозять», — каже Наталя.

«Якби газ був, було б легше, бо їсти приготувати. Ну, пічка є, а світла немає, і все. Хліб я давно не купую, я сама пекла, поки газ був. А зараз хіба що на багатті якийсь коржик — і все. Ну що, хоч тепліше стало, в хаті нормально так, не дуже холодно. А що далі? Тільки спускатися в підвал, там тепліше».

«Далі — тільки в підвал спускатися». Як виживають у Краматорську
Наталя — мешканка Краматорська. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

- Оце часто так стріляють?

- Оце ще не стріляють. Це не прильоти, це відльоти, а от коли прильоти — аж хата труситься, — розповідає вона. 

«Далі — тільки в підвал спускатися». Як виживають у Краматорську
Жительки Краматорська. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

Біля одного з будинків місцеві жительки розповідають: лікарі приймають тільки онлайн, аптеки зачиняються.

«Аптека одна на все старе місто. Люди стоять по дві з половиною години в черзі, і половини ліків уже немає», — ділиться одна з жінок.

Ганна працює прибиральницею в магазині. Каже, отримає зароблене в кінці місяця і буде виїжджати.

«Далі — тільки в підвал спускатися». Як виживають у Краматорську
Ганна — планує виїхати з Краматорська. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

«Сидимо в холоді, дівчата, стріляють, збивають. Так що це таке? Ну, виживаємо. Що ще сказати? В принципі, я виїжджати буду. Десь ближче до Харкова туди. Там у мене дочка. Вона придивилася там гуртожиток. Подешевше. За 1500, я думаю, це нормально ще», — говорить жінка.

За даними мапи DeepState, сіра зонанеконтрольована жодною зі сторін територія поблизу лінії фронту від околиць міста — за вісім кілометрів.

Що відомо про ситуацію у Краматорську та громаді

Із 1 листопада 2026 року в Краматорську та громаді діє подовжена комендантська година із 16:00 до 11:00. В місті не ходить громадський транспорт. У багатоповерхівках не працюють ліфти.

У місті — через удари по інфраструктурі та атаки по ремонтних бригадах — водопостачання із перебоями та постійні відключення електроенергії. З тієї ж причини запустити опалення восени 2026 року вдалося не у всіх будинках міста.

З 16 листопада у Краматорську призупинили роботу всі відділення «Ощадбанку» та «ПриватБанку».

З листопада 2025 року Укрзалізниця через постійні обстрілі скасувала всі міжміські та приміські потяги, що ходили на Донеччину, зокрема і в Краматорськ.

В Краматорської військовій адміністрації Суспільному повідомляли, що на 16 листопада у Краматорській громаді лишається близько 15 тисяч людей. До повномасштабного вторгнення у Краматорську проживали понад 165 тис. містян.

У всій Краматорській громаді оголошена примусова евакуація дітей.

Примусова евакуація дітей на Донеччині: що відомо

Першим населеним пунктом, звідки почали примусово вивозити неповнолітніх із батьками, було місто Бахмут (нині окуповане) Донецької області. Там запровадили евакуацію дітей у березні 2023 року, коли за місто точились бої. Відтоді у такий спосіб евакуації проводять з тих громад, де стає найбільш небезпечно, коли наближається фронт. В Донецькій області це стосується населених пунктів, до яких фронт наблизився на 10 км, водночас відстань до лінії зіткнення — не єдиний критерій, також обладміністрація зважає на інтенсивність обстрілів та інші безпекові фактори. Рішення про введення примусової евакуації приймає влада (обладміністрація, профільне міністерство, міська адміністрація). Після оголошення такої евакуації керівництво громади, а також представники поліції та ДСНС обходять населений пункт, повідомляють сім'ям, у яких є діти, про необхідність виїхати та пропонують безкоштовну евакуацію.

Влада офіційно називає процедуру: примусова евакуація неповнолітніх із батьками або опікунами. Спочатку дітей евакуйовували тільки з батьками або рідними чи іншими законними представниками. У лютому 2026 року ВР ухвалила, а на початку березня президент підписав закон, який дозволяє евакуювати дітей з небезпечних районів без згоди батьків. До цього закону поліція не мала права евакуювати дитину без батьківської згоди або без рішення про опіку, навіть якщо орган опіки на тій території вже не функціонував. Тепер це право закріплено законодавчо. Документ, зокрема, встановлює, що відмова супроводжувати дитину під час примусової евакуації із зон активних бойових дій є підставою, щоби дитину забрали у батьків водночас, не позбавляючи їх батьківських прав.

Окрім того, на Донеччині було кілька випадків, коли в Покровській громаді — через відмову батьків виїхати — ухвалювали рішення щодо опіки дітей, аби евакуювати їх у більш безпечний регіон.

Як пояснювала керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Філіпішина, обов'язкова евакуація і примусова евакуація — це не тотожні процедури. Обов'язкова евакуація означає, що держава вважає перебування цивільних у певному населеному небезпечним, однак влада не змушує вивозити дітей. Примусова — коли батьки зобов'язані вивезти неповнолітнього з небезпечної зони, або це за них роблять органи влади.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram

Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний фонд страхування журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в межах програми SAFE (раніше Voices of Ukraine), яку координує Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) у рамках Ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Топ дня
Вибір редакції
На початок