В ніч на 18 лютого виповнюється шоста річниця з дня виходу сил АТО із Дебальцевого. У лютому 2015 року місто перейшло під контроль бойовиків. Багатодітна родина Ігоря та Вікторії Поджарій залишила рідне Дебальцеве та переїхала до модульного містечка у Харкові. Потому оселились у Часів Ярі — тут їм придбали житло благодійники.
У родині Поджарій — п’ятеро дітей. Сім’я залишила тимчасово окуповане Дебальцеве у 2017 році. Вікторія каже, взяли з собою дітей, документи та кілька пакетів.
"У Дебальцевому — 2014 рік, виїжджали на Світлодарськ. Кілька разів ми поверталися додому — будинок є будинок. Потім почався Дебальцевський котел, ми виїхали на Білгородську трасу. З Білгорода в 15 році знову повернулися додому — дім є дім", — згадує жінка.
За словами Вікторії, у 2017 році, родина переїхала до модульного містечка у Харкові, а згодом переселилась до Часів Яру.
"16-17 рік з роботою були складності, перебої з зарплатою, і ми просто сильно втомилися від війни", — пояснює жінка.
Як розповіла Суспільному Вікторія, гуманітарна місія "Проліска" у 2019 році купила багатодітній родині трикімнатну квартиру у Часів Ярі. У кредит сім’я взяла пральну машину, меблями допомогли благодійники.
Війна залишила свій відбиток на старших дітях, розповідає Вікторія.
"Тепер, коли він розмовляє, у нього йде як заїкання, ось це відлуння війни тепер відбивається на дітках. Ми пішли в перший клас нормально розмовляв, і зараз ось в другому класі дитя розмовляє — заїкається", — каже Вікторія.
Родина Поджарій звикла до нового місця проживання. Кирило та Ілля у Часів Ярі пішли до школи.
"Ми в підвалі сиділи, потім виїхали" — згадує Кирило.
Вікторія каже, зручно — школа та дитсадок поряд. Найменшому члену родини Поджарій — Юркові, 2 роки. Він народився після переїзду родини з Дебальцевого.
За словами Вікторії, до 2017 року сподівалась що Дебальцеве повернеться в Україну.
"Ми бачимо, що ДНР залишається ДНРом. Ми вивезли дітей у свою рідну Україну", — додала жінка.
