У центрі соцадапатації Дніпра кілька днів живе 33-річна Тетяна з Покровська. Жінку з інвалідністю евакуювали з сильним обмороженням ніг.
"Світла, газу, води – нічого цього не було вже. Готували на портативній плиті, на газових балонах. Воду носили в пляшках, тепла теж вже не було", — розповіла вона Суспільному.
За словами Тетяни, через стан здоров’я з дому вона не виходила – всі обстріли пережила в квартирі. Додала: вибухи лунали постійно.
"Почалися обстріли сильні. Один, два... і вікна всі повилітали. Зранку міг під'їхати танк і просто обстрілювати будинок, знаючи, що там залишилися люди. Було страшно, але ще не наважувались евакуюватися", — говорить жінка.
Покровчанка зазначила: наприкінці січня у бабусі, з якою жила, стався інсульт. Медики швидкою забрали обох жінок до лікарні у Добропіллі. Там, розповіла Тетяна, її бабуся померла. Зараз вона думає лише про собак, які залишились в Покровську – через них і не хотіла виїжджати.
"Два звичайних метиси: одній 12 років, другій — 11. Оскільки довелося евакуюватися, то вони залишилися з сусідами. З тваринами переселенців не всі приймуть, тому кидати їх не хотілося", — сказала жінка. Вона додала: часто згадує мирні часи у рідному Покровську. Після втрати бабусі саме вони надають їй сили жити далі.
"У мирний час, коли не було обстрілів, і коли ти могла спокійно лягти спати і просто жити – це чудово. Мир – це і є, коли ти можеш спокійно жити і не оглядатися. Це і є добрі спогади", — говорить переселенка.
Керівниця центру соцадаптації Ольга Волкова зазначила: маломобільні люди вкрай чутливі до низьких температур. За її словами, зараз більшість евакуйованих доправляють в центр з переохолодженням.
"Вони не підготовлені до важких умов. Зараз починаються морози, при низькій температурі у них кровообіг в нижніх кінцівках слабкий, буває і у верхніх кінцівках. Апарат Ілізарова і інший метал, яким закріплює хребет, – усе це дуже небезпечно, бо при +4° вже може бути відторгнення, відмороження", — додала вона.
Тетяна ж зараз хоче якнайшвидше одужати, аби забрати з Покровська своїх собак.
Авторка Антоніна Чуйко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
