"Наші "пташки" — янголи-охоронці для бійців". Історія військовослужбовця РУБпАК 128-ї бригади тероборони

"Наші "пташки" — янголи-охоронці для бійців". Історія військовослужбовця РУБпАК 128-ї бригади тероборони

Ексклюзивно

Андрій — командир відділення РУБпАК 128 бригади ТрО Збройних сил України. Чоловік родом з Києва. Після 24 лютого 2022 року, коли побачив обстріли аеропорту Бориспіль, вирішив піти добровольцем на фронт.

Історія військовослужбовця — в матеріалі Суспільного Дніпро.

Від початку повномасштабної війни Андрій записався до тероборони Києва. Говорить: він — етнічний росіянин, але воює проти Росії.

"Я — етнічний росіянин. В мене мати з Росії. Я народився в Києві, я українець і я не можу от повірити, що ці люди, котрих я ще до недавно, до 2014-го року, вважав вважав своїми братами, так вчиняють. Мені дуже прикро, мені дуже соромно", — говорить він.

"Наші "пташки" — янголи-охоронці для бійців". Історія військовослужбовця РУБпАК 128-ї бригади тероборони
Андрій, тероборонець. Суспільне Дніпро

Андрій служив на Бахмутському напрямку. Восени 2022 року отримав поранення ноги.

"Ми заходили на позицію на нашу. По радіозв'язку нам передали, що, можливо, зайшло ДРГ. Я взяв тепловізор, почав придивлятись і вже побачив цього чоловіка, котрий в мене стріляв. Ми їх там закидали гранатами, я там сам себе прожгутував, хлопці мене винесли. Два місяця побував в шпиталі, і там зрозумів що таке щастя. Усі хлопці, котрі потрапляють у шпиталь, мене зрозуміють. Розуміють, що вони щасливі, бо вони живі.

"Наші "пташки" — янголи-охоронці для бійців". Історія військовослужбовця РУБпАК 128-ї бригади тероборони
Дрон у небі. Суспільне Дніпро

Після реабілітації чоловік повернувся на службу та перейшов до 128-ї бригади ТрО ЗСУ. Він — командир відділення РУБпАК.

"Буває оперативне оточення, коли до хлопців просто тижнями не можуть підійти, і їхніми ангелами-охоронцями є "пташки". Ми летимо тільки на завдання, котрі пов'язані з допомогою нашим хлопцям. Це може бути, коли вони потрапили в оточення, там на них наступає ворог, його потрібно знищити. Відповідно, якщо не спрацює ця штука, у мене буде дискомфорт божевільний моральний, бо я не виконав свою робот. Тобто стараємось зробити так, щоби все у нас працювало", — розповів військовий.

"Наші "пташки" — янголи-охоронці для бійців". Історія військовослужбовця РУБпАК 128-ї бригади тероборони
Андрій. Суспільне Дніпро

В Андрія вдома дві доньки: Марії — 17 років, Уляні — вісім.

"Нещодавно завдяки командуванню мене відпустили на день народження дитини. Вперше за три роки я дуже щасливий був цими моментами. Коли дитина на третій день перебування у відпустці до тебе приходить і так тихенько говорить: "Тату, я тебе згадала"... Я не буду говорити, що це тяжко, але душа перестає бути черствою", — ділиться Андрій.

"Наші "пташки" — янголи-охоронці для бійців". Історія військовослужбовця РУБпАК 128-ї бригади тероборони
Андрій. Суспільне Дніпро

"Я хочу як можна скоріше щоб закінчилась ця війна, і розумію, що для цього треба працювати-працювати, багато працювати, поки ми не виженемо цих супостатів з нашої України", — додає він.

Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів та за підтримки European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF), Federal Foreign Office Germany, Voices of Ukraine as part of Hannah-Arendt-Initiative.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок