У Криничанській громаді на Дніпропетровщині вісім селищ об'єднались і готують поживні обіди для українських військових на фронт. До волонтерства доєдналися близько 70 людей. Вчителі, фермери, підприємці та пенсіонери – всі стали волонтерами, розповіли вони Суспільному.
Куховарять зранку і до пізнього вечора, каже волонтерка Наталія Дзюра. Це вона зібрала команду однодумців і розподілила між ними головні задачі. А своє обійстя тепер називає хабом.
"Звозиться все в хаб, завчасно за графіком, ми все заготовлюємо, заморожуємо, щоб нічого не пропало. Я цим живу. Коли хлопці приїжджають, загружаються, я бачу сльози на їхніх очах, і вони нам дякують. Хочеться працювати все більше і більше", – зазначила волонтерка Наталія Дзюба.
Із сусіднього села Семенівка везуть цілі причепи з харчами. Волонтерка Альона Муха керує розвантаженням.
"Привозимо раз в тиждень. Але буває, що і чотири рази їздимо. Зельц, сало по-козацьки, пряники вони дуже люблять такі, випічку", – каже волонтерка Альона Муха.
Кожна будівля садиби використовується для виробництва обідів на передову. У літній кухні готують калорійну кашу з м'ясом. Волонтерка Алла Бондаренко показує, як перетворює все на консерву. У такому вигляді, каже, їжа може зберігатися декілька років. "Сьогодні у нас каша ячнева, зі свининкою, засмажка і крупа ячнева. Закатуємо – і в автоклав. 110 градусів 40 хвилин. Воно взагалі не зіпсується, бо зроблено в автоклаві - от хлопчики його відкрили і там чи підігріли", – розповіла волонтерка Алла Бондаренко.
У прибудові до кухні волонтерка Тетяна Лисиця смажить домашні котлети. М'ясо – лише відбірне, фермерське, розповідає жінка. Влітку працювати складно, каже Тетяна, бо до жару розпечених пателень додається ще й спека.
"Дуже жарко. А хлопцям ви думаєте легко? Не легко. Так само і нам. Стараємось, чим можемо. І будемо з ними до кінця", – каже волонтерка Тетяна Лисиця.
А ще одна родина з Криничок відправляє військовим домашній квас. У виробництві задіяні всі члени сім'ї.
"На день я робила 40 літрів, а максимум було – 80 літрів", – розповідає волонтерка Тетяна Шокало.
Забирають на фронт обіди самі військові. В'ячеслав отримав поранення під Старомайорським на Донеччині, тому зараз на реабілітації. Але продовжує допомагати своїм побратимам.
"Під ранок прилетіло з міномета. Один двухсотий, я – трьохсотий. Будемо їхати на Донеччину, побратимам везти їжу. Зараз "на нулі", м'ясо не дають, бо воно псується", – каже військовий В'ячеслав.
Волонтерка Наталія Дзюра каже: всі 19 місяців з початку повномасштабної війни обходились своїми силами. Закуповували продукти за власні кошти. Але ресурси, каже, не безмежні.
Допомогти волонтерам можна, звернувшись за номером телефону: 067 491 19 09
Автор – Євген Педашенко.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
