У Підгородному на Дніпропетровщині волонтери плетуть маскувальні сітки зі спанбонду. Матеріал водонепроникний та легкий, розповіла Суспільному кураторка процесу Тетяна Олійник.
Допомагає матеріалами БФ "Нова Україна". Також волонтери шиють білизну для військових у шпиталі, роблять подушки та килимки на фронт та фасують набори для чистки зброї.
За півтора року, розповідає Тетяна Олійник, відправили на фронт понад три тисячі виробів. Зараз замість звичайної тканини почали використовувати спанбонд. Жінка каже, він легкий та водонепроникний.
"Це у нас вже запакована сітка розміром 10х8 м, але вона зі спанбонду. Тут кілограми 3, вона дуже легенька. Ідеальна сітка повинна бути заповнена на 70%", – говорить волонтерка.
Майже щодня протягом двох місяців приходить до цеху, аби допомогти у плетінні сіток, Марія Єремєєва.
"Тут більшість людей, які прийшли, вони тут за покликом серця, тому що брати, чоловіки, вони також допомагають у обороні країни", – розповідає жінка.
До плетіння сіток долучається місцевий ансамбль. Одна з вокалісток – Софія Терентьєва. Каже, допомагає вже пів року. Щотижня, розповідає дівчинка, допомагати приходять майже всі учасниці колективу.
"Я сюди приходжу просто, щоб допомогти військовим. Сітка це важлива річ. Я швидко звикла. Вже плела і зимові, і осінні сітки", – говорить вона.
Ярославу чотирнадцять років. Хлопець разом з другом Сашком волонтерить з січня 2023-го року. Каже, зараз намагається приходити хоча б раз на тиждень, у інший час – готується до школи. Найбільше хлопцям подобається з користю проводити час.
"Я беру тканинну стрічку, спочатку зав’язую вузлик, далі плету так, щоб воно покривало більшу частину сітку та щоб не було зазорів, щоб було не видно крізь сітку", – розповідає Ярослав.
Тетяна Олійник розповідає, окрім сіток ще виготовляють і фасують серветки та рідину для чистки зброї, шиють рукавиці, килимки та подушки на фронт, а також білизну для поранених військових. За пів року відправили понад тисячу наборів для зброї. Розфасовувати серветки, каже Тетяна, допомагає одинадцятирічний Максим. Він щотижня приїздить до цеху, аби допомогти волонтерам.
"Я беру упаковку з серветками, наліпку. Потім відриваю папір, клею і кладу до купи. Потім повторюю", – каже хлопець.
"Хлопчики користуються. Їм дуже подобається, чистка зброї дуже гарна, тому хлопці безмежно дякують, і ми повинні працювати, не зупинятись", – зазначає Тетяна Олійник.
За її словами, головна проблема – недостатня кількість волонтерів. Через це іноді доводиться зупиняти прийом нових замовлень. Жінка каже, охочі долучитись до ініціативи, можуть зв‘язатися з нею через соцмережі за посиланням.
Авторка – Алла Бережна.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
