До повномасштабного вторгнення вони — телевізійники, держслужбовці, спортсмени, зараз — професійні військові. Аеророзвідники Криворізької окремої бригади ТрО — одні з тих, хто щодня виборює незалежність України. Кожен з них добровільно долучився до оборони держави з першого дня повномасштабного вторгнення.
Як працюють військові, про що мріють та що планують робити після війни – у матеріалі Суспільного.
Командир взводу ударних БПЛА Олександр на позивний "Колега" розповідає, до повномасштабного вторгнення був держслужбовцем.
"Я працював директором комунального підприємства Дніпра. У мене дві вищі освіти, одна з них — державна служба. Багато років я працював у виконкомах різних рад, також є діючим депутатом районної ради Синельниківського району", — розповідає він.
Військовий згадує, в перший день повномасштабного вторгнення стояв у чергу до лав тероборони. Та потім приєднався до знайомих, які вже організувалися для допомоги.
"Ми збирали волонтерку, паливо, збирали якісь харчі, з'ясовували, хто що вміє, хто що може. Спочатку я, як і у цивільному житті, займався організаційними питаннями, але буквально кілька тижнів пройшло і вже стало зрозуміло, куди ми можемо легалізуватися як військовослужбовці", — каже Олександр.
Далі, розповідає чоловік, він потрапив на Харківщину. Перший бойовий досвід отримав біля Барвінкового. Потім був Криворізький напрямок.
"Ми приїхали на Криворізький напрямок, тоді він називався так, але згодом він трансформувався в Херсонський напрямок. Фактично я і хлопці, з якими я воюю, ми брали участь у звільненні Херсона", — зазначив командир взводу ударних БПЛА Олександр.
Олександр каже, найскладніше у роботі — втрачати друзів.
"З того колективу, з яким я починав свій шлях на війні, вже декілька людей ми поховали. Вони загинули як герої, в боях. Ще близько десяти людей отримали різні поранення, контузії, травми", — розповідає чоловік.
Підрозділ працював на Бахмутському напрямку
Взимку 2022 року взвод аеророзвідки Олександра потрапив в Бахмут. Там працювали понад пів року, розповідає побратим "Колеги" Гарі на позивний "Оператор". Він до повномасштабного вторгнення був телевізійним оператором, після — став оператором дронів.
"В Бахмуті було важко працювати, бо я бачив це місто до того, яким воно стало після повномасштабного вторгнення. Я часто знімав реконструкцію шкіл, садочків, побудованих в цьому місті. А потрапити до міста тоді — було реально дуже складно психологічно, бо від нього лишалась руїна", — згадує Гарі.
Військовий розповідає, на початку повномасштабного вторгнення управляти найпростішими дронами могли одиниці, наразі кожен з них — професіонал, який може "літати" на різних типах БПЛА.
"Якщо ми чогось не вміємо — дуже швидко вчимося. В умовах активних бойових дій у тебе немає іншого вибору"
БПЛА різних типів використовують, зважаючи на отримані задачі від керівництва. Це або дорозвідка, або коригування артилерії.
"Спочатку ми літали на простеньких "Мавіках 2", тоді це здавалось нам "вау". Далі ми "пересіли" на "Матрікси", це такий дуже великий коптер, далеко бачить, його також можна використовувати вночі. Він дуже довго висить в небі, також ним можна коригувати артилерію. Потім ми отримали "Лелеку", це вже така глибинна розвідка, можемо залітати на дистанцію 40 км в тил ворога", — каже Гарі.
Зараз аеророзвідники виконують бойові завдання на Запорізькому напрямку
Наразі підрозділ проходить службу на Запорізькому напрямку. Вдень виконують до десяти задач.
"Ми робимо розвідку в тилу ворога, передаємо дані на штаб, далі коригуємо артилерію, яка працює по цілях, які знайшли ми", — розповідає Гарі.
За словами командира взводу "Колеги", кожен з них змінився за час війни. З початкового стану тривожності, каже, не лишилось нічого, наразі вони впевнені у своїх діях та щоденній роботі, яка наближує перемогу.
"Мрія головна — щоб все закінчилось, і закінчилось, безумовно, нашою перемогою. Звісно потім хочеться повернутися в мирне життя. Хочеться надалі займатись інфраструктурними проєктами, тому що зараз ми переживаємо складний час війни, але буде не менш складний час відновлення. Потрібні будуть люді, люди кваліфіковані", — розповідає Олександр.
"Наприкінці свого, сподіваюсь, довгого-довгого життя хочеться розповідати онукам, як я разом з сотнями тисяч таких же військових виборював нашу незалежність", — зазначив військовий.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
