Дніпрянка Єлизавета Сидоренко займається кінним спортом вже 10 років. На нещодавньому Чемпіонаті України, що проходив з 25 по 28 травня 2023 року в Жашкові, дівчина здобула чотири срібні медалі.
Про підготовку до змагань, результати та свої спортивні цілі – Єлизавета Сидоренко розповіла в інтерв'ю Суспільному.
Про шлях до спорту та успіхи в ньому
– Як давно ти у спорті? Чому саме кінний?
– В спорті вже 10 років. В дитинстві я багато чим займалась, і ось якийсь момент, мені дуже хотілося саме на кінний спорт. Довго ходила за мамою, казала що мені потрібно саме туди, але мені було дуже мало років, щоб потрапити в кінну школу. Дякувати їй вона якось домовилась і мене взяли. Тоді збулась моя дитяча мрія. Тож мама якщо ти читаєш це — дякую тобі!
– Це вже не перші твої змагання такого рівня?
– Ні, звісно це не перші змагання такого рівня. В нас за віком ділиться рівень складності, і ось це мій останній, третій рік, де я готуюсь саме по юніорах. З наступного року будемо їхати вже складнішу схему, ми вже зараз до неї готуємось – малий та середній приз
– Як звуть твого коня? Давно ви працюєте в парі?
– Мого партнера звуть Реггі, ми працюємо в парі вже чотири роки. Ніби небагато часу, але інколи мені здається, що ми разом все життя. На початку нашої за ним праці, ми одразу знайшли з ним спільну мову, і зараз в нас повна довіра в обидві сторони. Ми швидко визначаємо, якщо в когось с нас поганий настрій і хто сьогодні не дуже хоче працювати, можливо, це звучить якось дивно, але так і є.
Про підготовку до змагання
– Як довго ви з Реггі готувались до змагань?
– Немає якогось чіткого проміжку часу, бо праця з конями, це праця кожного дня, і влітку й зимою, тобто постійно. Та й у нас в школі змагання кожного місяця, і в нас немає часу байдикувати.
– Як добирались до Жашкова? Як кінь переніс дорогу?
Кожна подорож до Жашкова однакова. Ми замовляємо коневоз, який везе наших коней, наші речі й нас. Тож ця подорож, не була винятком, все як завжди. Добиралися довго, але Реггі, переніс дорогу цілком добре. Ми доїхали до Жашкова, він відпочив і ми знову взялись до роботи.
– Які задачі перед тобою ставила тренерка? Як вважаєш, ти їх виконала?
– Якихось значних задач ми не ставили, але головною була задача, мабуть, їхати як вдома на тренуванні, й те що ми вміємо робити добре – зробити добре. Вважаю, що ми впорались з цим.
– Сильно нервувала перед початком старту?
– Ні, я вже брала участь у стількох змагання, що вже і забула, що таке нервувати. Та і поруч зі мною завжди була наша команда і найкращій тренер, тож перейматись не було за що.
Про результати та майбутні цілі
– Чи задоволена ти своїм результатом?
– Так, звісно задоволена, але знаю, що в деяких випадках, можна було б трішки краще. Я вважаю, що ми впоралися на 98%.
– Що можеш сказати про твоїх конкурентів? Як вважаєш в чому вони були кращі або гірші за тебе?
– Я не можу ділити, на кращих або гірших людей та коней, бо це робота в парі. Втім інколи в когось с пари може бути не той настрій і щось може не виходити. Так, звісно є більш підготовлені пари, аніж ми, наприклад, але ми попрацюємо над цим. І поїдемо змагатись наступного року
– Які цілі ти поставила собі на спортивний сезон 2023 року?
– Найголовніша наша ціль на літо – доробити наші піруети на галопіПірует – це поворот на задніх ногах на 360 градусів, який кінь виконує плавно, відбиваючи темпи галопу. Задні ноги коня, повертаючись кругом, повинні відбивати темпи майже на місці або по маленькому колу, а передня частина корпусу описує коло., тож ми вже почали над ними працювати. І сподіваюся, що коли будуть останні змагання в цьому році, та й останні наші змагання по юніорах, ми поїдемо їх вже з можливо не ідеальними, але дуже гарними піруетами.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
