Для тих, хто перехворів на коронавірус негативний COVID-тест не завжди означає повернення до звичного життя. Лікарі фіксують залишкові симптоми, зміни настрою та загального стану після хвороби.
Як пандемія коронавірусу впливає на психічне здоров’я людей, що таке постковідні стани та що робити в разі, якщо COVID-19 мав наслідки для психоемоційного стану людини? На питання в ефірі Суспільного Дніпро відповідала психотерапевтка, психіатриня Наталія Галицька-Пасічник.
Чи існують дослідження, чому і як коронавірусна хвороба впливає на психо-емоційне здоров’я людини?
Звичайно, дослідження є. Має бути ґрунтовна база, щоб розуміти, що відбувається з людиною. В даному випадку ми говоримо про психічне здоров’я, тобто що відбувається з мозком людини і які наслідки слід очікувати після того, як людина перехворіє на COVID. Переважно в суспільстві розділяють лікування самої коронавірсуної інфекції та лікування наслідків, які виникають.
Допомогу треба надавати вже на самому початку хвороби, тому що є гострий період, затяжний період, а є постковідні наслідки. Тому психологічна, психіатрічна допомога буває необхідна навіть на самому початку. Наприклад, людина під час гострого захворювання на коронавірусну інфекцію так само страждає на депресивні й тривожні розлади, порушення сну, що ще більше посилює та поглиблює це захворювання. Коли людина вперше стикається з COVID, вона не знає як реагувати, які наслідки її чекають чи взагалі вона виживе, тому рівень тривоги завжди збільшується, підвищується. Людина знаходиться на межі здоров’я і життя, тому всі ці думки, які мають негативний характер, з’являються.
Як виявити у себе постковідний синдром?
Часто важко розділити, які симптоми виникають та що вони саме характерні для постковідного синдрому, або ж людина має особливості – часті тривожні стани, тому краще звертатися до спеціалістів. Наприклад, підвищення тривоги, емоційні переживання, негативні думки можуть бути й в умовно здорової людини.
Тривога – наша захисна реакція, яка допомагає виживати. Якщо людина схильна до таких проявів і в звичайному житті, то в неї можуть посилюватися ці симптоми в постковідному періоді. Але науково ці періоди розділено в часі: до чотирьох тижнів – гострий період; 4-12 тижнів –затяжний період; більше 12 тижнів – постковідний синдром та більше 6 місяців також ці стани можуть тривати. Ніхто не може точно сказати, чи зможе людина сама вийти з цих станів, чи у неї будуть якісь проблеми, які потребуватимуть професійної психологічної допомоги. У всіх різна стресостійкість, життєві цінності, тому важко передбачити, чи буде у людини такий розлад або ні.
Які наслідки від COVID психічного, психологічного характеру можуть бути і як із ними впоруватися?
Допомога завжди має бути спеціалізованою. Наприклад, людина, яка вже перехворіла і знає, які наслідки вже можуть бути (ускладнення з диханням, головні болі, тривожні/депресивні розлади), не знає, чи все повториться так само, якщо захворіє вдруге. Тому тут правильно розуміти, як протікає захворювання, які можуть бути наслідки і до якого спеціаліста потрібно звертатися.
Тривожні розлади супроводжуються масивною вегетативною симптоматикою: тремтіння, відчуття задухи, головний біль, розлади у вигляді діареї. Людина може розгубитися в таких випадках, вона не знає, що робити. Боротися з цим не треба, але необхідно звернутися за допомогою до спеціаліста. Не рекомендую самостійно лікувати чи виправляти ці стани, оскільки це може мати інші негативні наслідки.
Як впоруватися з панічними атаками?
Тривога є ключовою в цих розладах. І коли цей рівень тривоги зашкалює, то він проявляється саме в панічних атаках. Психіатричним підґрунтям панічних атак все одно є психологічні проблеми. Тобто самими медикаментами, які призначаються, неможливо вирівняти цей стан. Необхідно, щоб це була комплексна допомога, тобто медикаментозні препарати, які будуть знижувати рівень цієї тривоги, антидепресивні препарати – будуть вирівнювати емоційний фон. Переважно тривоги та депресії є коморбідними станами (виникнення депресії посилює відчуття тривоги, тривога в свою чергу запускає чи підсилює депресивні симптоми), і такі стани важче корегувати ніж ізольовану (класичну), наприклад, депресію, яку ми звикли бачити. Все залежить від того, як часто виникають панічні атаки, скільки вони тривають.
Симптоми панічної атаки: виникає безпідставний страх, коли людина втрачає контроль над своєю поведінкою, над своїми функціями, вона розгублена, боїться померти. І плюс вегетативні симптоми – тремтіння, тривога, прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску. Все це є в комплексі панічної атаки.
Допомагати собі потрібно. Важливо в цей момент себе максимально контролювати і на скільки це можливо вирівняти дихання. Є різні методики.
Найпростіша методика «Дихання на п’ять»: на рахунок до 5-и робимо глибокий вдих, на п’ять секунд затримуємо дихання, на рахунок до 5-и видихаємо. І так повторюємо п’ять разів.
Сама ця процедура сприяє тому, що знижується рівень тривоги, людина заспокоюється, повертаються її координаційні функції (коли людина може орієнтуватися в просторі). Таким чином, панічна атака швидше закінчується.
Ще одна техніка: дихати в паперовий пакет. Ця техніка має наукове підґрунтя і тут задіяні фізіологічні процеси. Коли виникає тривога, розгортається панічна атака, у нас збільшується рівень кисню в головному мозку. І для того, щоб знизити цей рівень кисню, який потенціює розвиток цієї тривоги. Дихання в паперовий пакет дозволяє за рахунок вдихання вуглекислого газу зменшити цей рівень кисню і, таким чином, заспокоює людину й повертає її до нормального функціонування.
Масова істерія навколо епідемії, люди в паніці –як із цим боротися? Чи варто слухати новини в постковідний період?
Боротися з масовою істерією неможливо. Це все одно, що боротися з нашими інстинктами: коли ми голодні – не давати їсти. Люди дивляться новини не тому, що вони хочуть дуже багато знати про COVID, а тому що вони таким чином намагаються знизити той рівень тривоги, який у них виникає. Тобто вони дивляться новини й вважають, що вони все тримають під контролем, знають інформацію та як це все відбувається, тому можуть запобігти. Насправді, так не відбувається. Інформація, яка лунає, не завжди є достовірною, не завжди має доказову базу. Особливо це стосується різних коментарів, обговорень на форумах, де люди, які перехворіли, розповідають свою історію хвороби.
Так-от. Не потрібно таку інформацію приміряти на себе, бо не можна сказати, що у всіх будуть однакові симптоми, перебіг хвороби, протокол лікування. Ми всі різні. Тому інформація максимально має бути достовірною, перевіреною, з професійних джерел.
Чому й досі існують антиковідні настрої?
Це психологічний захист. Люди, які активно виказують свою думку проти вакцин та COVID, таким чином себе також переконують в тому, що вони мають рацію. Але шанси захворіти є у всіх, тому не варто про це забувати.
Чи пов'язана пам'ять із судинами? Як тримати у формі пам'ять, зокрема і після COVID?
Потрібно розділяти два моменти. Порушення пам’яті внаслідок того, що людина не фіксує якісь ситуації, – це один момент. Порушення пам’яті довготривалої при якихось розладах, наприклад, при органічних ураженнях головного мозку, деменціях, – це інший момент.
Людина в гострому періоді, яка фіксована на своєму здоров’ї, яка не може банально забезпечити свою життєдіяльність (не може контролювати, керувати своїми життєвими функціями), – в неї не страждає пам’ять як процес, в неї страждає сприйняття інформації. Тому в гострому періоді переважно це є порушення нетривалі, які потім компенсуються, вирівняються і ніяких проблем в майбутньому не буде.
А якщо це затяжні стани, важкий перебіг COVID, і справді судинний компонент залучений в цьому процесі, ми знаємо, що і васкуліти виникають внаслідок перенесеного COVID, порушується функція згортання крові, тромби утворюються. Вже такі процеси можуть порушувати функцію клітин мозку, і тоді справді пам’ять порушується. Й когнітивні ці порушення є тривалими, вони погано корегуються.
В першу чергу потрібно відновити фізіологічні процеси, які відбуваються. Для цього є спеціалісти, які призначать судинну терапію. Це можуть бути якісь неотропні препарати, які підтримують роботу мозку. Тоді пам’ять вирівняється, і все буде добре.
Якщо це більш серйозні порушення, важливо утримати пам’ять в тому стані робочому, в якому вона є, і не намагатися згадати все, що відбувалося й не фіксувати на цьому свою увагу.
Препарат саротен. Як довго його можна приймати, чи можна в постковідний період, чи не викликає він залежності організму?
Саротен – антидепресант, препарат седативного спектру. Всі препарати психотропного спектру, антидепресанти зокрема, не викликають залежності. Дуже багато пацієнтів відмовляються від медикаментозної терапії, тому що бояться, коли вони перестануть приймати препарат, що у них буде синдром «відміни». Препарат працює рівно стільки, скільки ви його приймаєте. Ви приймаєте препарат – він корегує ваш стан, перестали приймати – він не працює. Єдине, що важливо, правильно почати терапію, правильно її завершити. Все це має відбуватися тільки під контролем спеціаліста. В даному випадку, це лікар-психіатр, який має право призначати такі препарати. Не психолог, не психотерапевт, а саме психіатр. Тому якщо є така потреба, боятися не потрібно, варто правильно підібрати препарат, термін прийому.
Скільки можуть тривати постковідні нервові розлади й чи виліковні вони?
Це залежить від того, що це за розлади. Якщо це адаптації й людині потрібен час для того, щоб оновити своє фізичне здоров’я, і немає ніяких глобальних проблем в соціалізації, роботі, то це можуть бути нетривалі розлади. Вирівнюється фізичне здоров’я й компенсуються всі ці розлади, які виникли в психічній сфері. І людина функціонує далі.
Важливим моментом є те, що постковідні стани можуть запускати й інші психічні розлади. Тобто на фоні цього розладу адаптації можуть починати й інші психічні розлади, які генетично обумовлені, наприклад. Або стресостійкість у людини низька, і у неї хронізація цих процесів протікає потім довше, важче та переходить в періодичний перебіг.
Чи є і позитивні зміни в ментальному здоров’ї людей після COVID?
Є таке поширене явище, як астенія – людина постійно відчуває слабкість, втомлюваність, вона нічого не може робити. І через це вона втрачає інтерес до якихось побутових моментів до зацікавленостей, які були раніше. І коли людина тривалий час перебуває в такому стані, як тільки вона виходить з нього, в неї з’являється потреба й бажання щось робити, якось діяти. Наприклад, шукати нові захоплення. Це саме стосується і когнітивних порушень. Тобто ми говоримо про соматичні якісь моменти, а у людей страждають когнітивні функції. Вони не можуть виконувати свою роботу, не справляються з повсякденними справами. І коли вирівнюється цей стан, коли нівелюються когнітивні симптоми, людина починає хотіти вчитися, пізнавати щось нове, розвиватися далі. Тобто дійсно, є позитивні моменти у людей, які перехворіли на COVID.
Читайте також
- В Україні за добу виявили понад 10 тисяч хворих на COVID-19
- Якщо є сумніви. Як вакцинуються люди з інвалідністю – історії дніпрян та роз’яснення лікарки
- Двох доз вакцини від коронавірусу недостатньо проти штаму "Омікрон" — дослідження
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
