У водоймах Дніпропетровщини з'являються нові для регіону види риб. Серед них — сонячний окунь, ротань-головешка, бичок Браунера та інші риби-вселенці. Частина з них потрапила сюди через діяльність людини, інші поступово розселилися самостійно, повідомили у Дніпропетровському рибоохоронному патрулі. Наприклад, сонячного окуня в Дніпровському водосховищі вперше зафіксували у 2002 році, а нині він поширюється річкою Самар зі швидкістю понад 30 кілометрів на рік.
Чи загрожують нові види риб місцевій популяції, Суспільному розповів науковець Дмитро Кобяков.
У водосховищах Дніпровського каскаду зареєстровано понад 20 чужорідних видів риб, зазначив старший викладач кафедри водних біоресурсів та аквакультури ДДАЕУ Дмитро Кобяков. За його словами, активне переселення окремих видів почалося на початку XXI століття. Нині спостерігається значне збільшення чисельності деяких із них, що може впливати на місцеві види у водоймах Дніпропетровщини.
Серед чужорідних видів риб іхтіологи виділяють сім найбільш поширених. До водойм області переселилися, зокрема, сонячний окунь, сріблястий карась, чебачок амурський, ротан-головешка.
Дмитро Кобяков пояснив, що існує декілька причин такої міграції.
«Насамперед причиною стало змінення каскаду водосховищ. Стан та рівень води у Дніпрі суттєво змінилися. Стали іншими й швидкість течії, глибини, температурний режим, характер природних середовищ та кормова база. Важливу роль відіграли й господарська діяльність людини, переміщення рибопосадкового матеріалу, випадкове перенесення видів та їхнє природне розселення. Для окремих видів Дніпро також став своєрідним міграційним коридором», — каже фахівець.
Дмитро Кобяков розповів, що нині йдеться не просто про збільшення кількості видів риб, а про реальну конкуренцію. За його словами, чужорідні види можуть витісняти аборигенніАборигенні види риб — це корінні мешканці певної території чи водойми, які виникли там у процесі еволюції або живуть із давніх доісторичних часів. та таким чином змінювати водне різноманіття.
«Найбільш показовим прикладом є сонячний окунь — північноамериканський вид, який для басейну Дніпра не характерний. У Дніпровському водосховищі його вперше зареєстрували у 2002 році. Сьогодні це вже не випадкова знахідка: вид сформував стійкі популяції та продовжує поширюватися», — пояснює викладач.
До нових, але добре адаптованих видів фахівець відносить і сріблястого карася. Його походження пов'язують із басейном річки Амур, а саме з водами Китаю, Японії та Тайваню.
«У його випадку ми маємо дуже показовий приклад того, як чужорідний вид може настільки успішно інтегруватися у водойму, що фактично стає одним із її домінуючих компонентів. Він настільки добре пристосувався до наших водойм, що для пересічного рибалки вже сприймається як звичайна місцева риба», — каже Дмитро Кобяков.
За словами фахівця, сам факт зміни видового складу не є чимось надзвичайним. Проте для окремих чужорідних видів темпи поширення можуть бути дуже високими.
«Наприклад, для сонячного окуня у водоймах Дніпропетровщини зафіксовані значні темпи розселення. Його висока екологічна пластичність, здатність використовувати різноманітні кормові ресурси та особливості розмноження створюють передумови для швидкого формування локальних популяцій. Ще більш показовою є ситуація зі сріблястим карасем. Він уже не просто освоює окремі водойми, а сформував численні популяції у великій кількості водних об'єктів України», — додає експерт.
Особливе занепокоєння викликають види, які швидко збільшують чисельність і чинять тиск на місцеву іхтіофаунуІхтіофауна — це сукупність усіх видів риб і круглоротих, які населяють певну водойму, річковий басейн, море чи конкретний зоогеографічний регіон..
«Наприклад, сонячний окунь може споживати ікру та молодь інших риб, конкурувати з ними за кормові ресурси та займати прибережні біотопи. Завдяки високій екологічній пластичності він здатний успішно існувати у різних типах водойм. Тобто це не просто "ще одна цікава риба", яка з'явилася у Дніпрі. За високої чисельності вона може створювати додатковий тиск на молодь аборигенних видів», — каже Дмитро Кобяков.
Проблеми може створювати й поширення сріблястого карася, розповів науковець.
«Він надзвичайно пластичний, добре переносить різні умови середовища, ефективно використовує кормові ресурси та здатний формувати дуже численні популяції. Внаслідок цього він конкурує з аборигенними рибами, а його поширення пов'язують, зокрема, зі скороченням популяцій золотого карася», — пояснює фахівець.
Дмитро Кобяков пояснив, що такі темпи поширення вказують на необхідність контролювати чисельність популяцій.
«Особливо небезпечним є випадок, коли чужорідний вид починає швидко збільшувати чисельність і займати екологічні ніші, які раніше використовували аборигенні види. Це можна зробити цілеспрямованим виловом. Наприклад, сонячний окунь тримається мілководних ділянок і може перебувати навіть на глибині 10–15 сантиметрів. Відповідно, встановлюючи сітки на цих ділянках, ми можемо його вилучати», — каже фахівець.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
