23-річний Микита — військовий 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле». До повномасштабного вторгнення Микита здобув спеціальність верстатника-фрезерувальника. Далі пішов на строкову службу, після чого планував повернутися до цивільного життя на Дніпропетровщині, та потім, розповів, почалось повномасштабне вторгнення РФ. Нині чоловік проходить службу в одній бригаді з батьком.
Про це йдеться на сторінці бригади у Facebook.
Чоловік згадує початок повномасштабного вторгнення, каже, одразу не зрозумів, що відбувається.
«Телефонів у нас не було. Спочатку побачили, як повз пункт масово їдуть цивільні машини, а потім командири відкрили кімнату зі зброєю. Тоді стало зрозуміло: почалося», — каже Микита.
Далі були бойові виходи на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині. Микита працював у підрозділі ППО: з ПЗРК та великокаліберними кулеметами прикривав піхоту. Згодом потрапив на Запорізький напрямок.
Далі, каже, підписав контракт і самостійно обрав напрямок, де міг бути максимально ефективним. За пів року він опанував три спеціальності: оператор FPV, розвідник БпЛА та ремонтник дронів.
«Спочатку спробував себе в розвідці на Mavic, але швидко зрозумів: це не моє. А от FPV — це конкретика. Підготував, підняв у повітря, влучив — і одразу бачиш результат», — зазначає Микита.
Сьогодні Микита — головний сержант взводу FPV. Він і сам виходить на позиції, а також навчає молодих пілотів та готує позиції до роботи. Розповів: розуміння техніки допомагає швидко ремонтувати й модернізувати дрони просто на місці.
Батько Микити також служить у цій бригаді. Є тут і ще один їхній родич. На одні позиції батько із сином не заходять — працюють окремо.
«Ми з татом знаємо: на позиціях ми на війні, сімейне залишається вдома. Тому під час обстрілів просто пишемо один одному: "Все добре?" — "Все добре". Падають КАБи — одразу на зв'язок. І працюємо далі», — говорить Микита.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
