Павлоградська активістка Альона Вакульчук зареєструвала електронну петицію та просить місцеву владу збільшити кількість сховищ у місті, зокрема, встановити модульні укриття. За її словами, після збільшення інтенсивності атак та ударів керованими авіабомбами людям не завжди є де сховатися під час тривоги. Ініціативна група провела моніторинг укриттів та перевірила їхню доступність і стан.
Що кажуть активісти, архітектор та чи розглянули петицію у міськраді — дізналися кореспонденти Суспільного.
30 липня РФ вдарила КАБом по дитмайданчику перед будинком, в якому мешкає Любов. Жінка розповіла: під час атаки була на вулиці і не знала, куди бігти. За її словами, у будинку є підвал, однак вона не впевнена, що ховатися там безпечно. Укриття облаштоване у школі, що за кілька десятків метрів, та добігти туди б не встигла. Через це під час атак жінка зазвичай перебуває вдома.
«Каб летів над головою і впав прямо у дитячу пісочницю. Це жах якийсь. Раніше бігали в підвал. Зараз ніхто не бігає. Просто сидимо за двома станіми. Уже п'ять років так, що ми ховаємося вдома», — сказала жінка.
Не вважає безпечним підвал і мешканець сусіднього будинку Володимир.
«У нас є таке уявне бомбосховище в підвалі. Воно більш-менш обладнане, але як будинок завалиться, то й там все завалиться. Модульних я взагалі не бачив. А таких — ото підвали та й все», — пояснив чоловік.
На пʼятий рік повномасштабної війни сховища мали б бути облаштовані по всьому місту, наголосила громадська діячка Альона Вакульчук. За її словами, коли Павлоград почав зазнавати атак керованими авіабомбами, вона створила електронну петицію з вимогою встановити модульні укриття.
«Тільки одне у нас стоїть мобільне укриття. А потрібно, щоб стояли через кожні 500 метрів, щоб люди після прильоту КАБів, які вже сильно луплять наше місто, змогли хоча б від осколків укритися», — зазначила вона.
Серед вимог петиції — перевірити стан та доступність уже наявних укриттів, а також визначити, чи відповідає їхня місткість кількості людей, які живуть чи можуть перебувати неподалік.
«Кожне укриття має свій ліміт. Якщо це замало, а це по факту і замало, то збудувати, відкрити ще більше укриттів», — наголосила активістка.
Ініціативна група перевірила доступність та стан міських укриттів, які нанесені на мапі укриттів в Дії та на сайті міськради, розповіла Альона. За її словами, зокрема, звертали увагу на безпечність, місткість, наявність місць для людей з інвалідністю та санітарні умови.
«Це школи, дитячі садочки, але не завжди, кажуть, пускають в деяких заховатися, або перенасичення вже існує, і люди або стоять на вулиці, або залишаються вдома», — сказала вона.
Загалом ініціативна група перевірила близько 30 сховищ у різних районах Павлограда. Звіт громадська діячка опублікувала на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що в частині приміщень йде ремонт. Також не всюди є умови для людей з інвалідністю. Крім того, за її словами, укриття у школах та дитсадках облаштовані краще, однак їхньої площі недостатньо, щоб прийняти всіх мешканців навколишніх будинків.
Під час зйомки сюжету Суспільне побувало в єдиному, як кажуть місцеві, модульному укритті в Павлограді. Під час тривоги пролунало кілька вибухів. Окрім наших кореспондентів, там зібралися інші місцеві, які прибігли з зупинок та магазинів.
«Я йшла з роботи поруч і вже вийшла. Я бачу, що летить. Я сюди прибігла. Це перше укриття, яке я знайшла. Я жодного не знаю. Знаю єдине: у центрі міста і все. Більше я взагалі не знаю», — розповіла місцева жителька Марина.
Загальнодоступне модульне укриття в Павлограді дійсно одне — його звели коштом благодійних фондів, повідомив Суспільному начальник відділу зі звʼязків з громадськістю виконкому Микола Кашталян.
Він також зазначив, що всього ж в місті шість таких сховищ. Два розташовані на території модульного містечка, інші – поблизу обʼєктів критичної інфраструктури. На жодне з них з міського бюджету гроші не виділяли. Міськрада допомагала лише з доставкою та встановленням споруд у місті.
Архітектор Павло Пекер займається розробкою та облаштуванням укриттів, зокрема в Києві, Дніпрі та Харкові. Він розповів, що рахувати потрібно не лише кількість споруд, а й те, скільки людей там можуть перебувати одночасно та наскільки швидко до них можна дістатися.
«Наявність укриттів на мапі не означає те, що ними дійсно можна ефективно користуватися. Кількість укриттів розраховується на кількість людей, які живуть в місті, і на доступність цих укриттів. Ми таке зараз бачимо в Києві, і багато об'єктів, які називаються укриттями, — закриті або непридатні просто для того, щоб там знаходитись», — зазначив фахівець.
Модульні укриття, за словами архітектора, потрібні передусім там, де люди перебувають просто неба і не мають можливості швидко дістатися підземного сховища.
«Мобільні укриття — це такий первинний захист від уражень. Вони мають бути скрізь, де є скупчення людей. Це можуть бути і зупинки автотранспорту, як це роблять, наприклад, в Дніпрі. В нас такий ворог, який б'є і по цивільних об'єктах. І тому в нас ніде немає безпечних місць. Тому всюди, де є люди і де немає можливості спускатися у підземні споруди, потрібно використовувати мобільні», — наголосив Павло Пекер.
У відповіді на наш інформаційний запит у Павлоградській міськраді повідомили, що у громаді 77 захисних споруд цивільного захисту. Серед них — 31 сховище, 44 найпростіших та шість модульних укриттів. Представники міськради з рятувальниками щоквартально проводять перевірку споруд. На запитання «Чи достатньо сховищ у місті?» — не відповіли.
«До кінця 2026 року в Павлограді буде завершено будівництво двох протирадіаційних укриттів в закладах освіти та встановлено шість модульних укриттів в місцях масового скупчення людей. Також повідомляємо, що виконавчий комітет Павлоградської міської ради уважно розглянув електронну петицію щодо захисних споруд цивільного захисту м. Павлограда. Наразі триває робота з встановлення шести модульних укриттів в місцях масового скупчення людей», — йдеться у відповіді на запит Суспільного.
Також, як зазначили у міськраді, на будівництво протирадіаційних укриттів у 2025–2026 роках залучили понад 31 мільйон гривень із місцевого бюджету, понад 44 мільйони — з обласного та понад 119 мільйонів гривень — з державного. Місця для встановлення модульних укриттів визначають за критерієм масовості скупчення людей.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
