У Петропавлівці на Дніпропетровщині, що за 40 кілометрів від лінії фронту, російські війська б'ють по цивільній інфраструктурі. Розбиті будинки та кінотеатр. За словами місцевих жителів, останнім часом РФ атакує селище ударними дронами, дедалі більше людей евакуюються на безпечніші території.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з жителями Петропавлівки, які розповіли про наслідки ударів.
Галина розповіла про свою загиблу сусідку Ірину, яка працювала викладачкою у місцевій музичній школі. Разом мешкали в одному під'їзді.
"Це 24 жовтня сталося. Казали, що ракета прилетіла. Ми у підвалі сиділи. Забіг чоловік Іри, Сергій, каже: там пожежники постраждали, потрібна допомога. Ми тільки вибігли, а воно знову прилетіло. Я втратила око, не бачу, двічі оперували. Ірочку на смерть, Серьожі потрапило в живіт. З сусіднього будинку Лєночка втратила руку. І Катя, сусідка з іншого під'їзду, до сих пір у Львові, вже четверта операція", — розповіла жінка.
За її словами, перед цією атакою вона з Іриною перебували на вулиці.
"Спершу в заправку вдарили. Ми з Ірочкою на лавочці сиділи. Вона каже: Боже, треба, мабуть, в підвал. І над нами в цей момент пролетіла зграя гусей. Я зроду такого не бачила. Вони тричі поверталися і кружляли, кричали, ніби просили нас піти", — пригадала Галина.
Вона додала: магазини та лікарня у селищі працюють. Не всі мають можливість виїхати, тож, попри небезпеку обстрілів, продовжують жити в селищі.
"Пенсії – манюні. Ми як запитали, скільки треба за квартиру платити – так волосся на голові не вистачить, щоб платити. Родичі в мене є, але не тут. Вони всі за кордоном. Ми туди з нашими пенсіями не поїдемо. Ми з чоловіком пенсіонери. Що буде, те й буде. Будемо тут. Біля свого, як я кажу, дому, біля своїх квартир", — сказала Галина.
Одним з об'єктів знищеної внаслідок ударів РФ цивільної інфраструктури є місцевий кінотеатр. У ньому зруйнований дах, перекриття, майже вщент вигоріла глядацька зала. За словами місцевих жителів, російська армія сюди поцілила сюди кількома ударними дронами типу "шахед".
Місцева жителька Маргарита додала: останнім часом кінотеатр не працював, в його приміщенні відкрили кафе та магазин канцтоварів.
"Коли туди поцілили, то все закрито було, не працювали. Постраждалих не було. Це теж у жовтні сталося. А пізніше, в листопаді, по пошті вдарили. Усе потрошку бомблять... Я в лікарні працюю санітаркою, то нещодавно протягом кількох діб привозили поранених. "Швидкі" їхали й їхали: привозили, забирали", — розповіла вона.
Жінка мешкає разом зі свекрами, чоловіком та 8-річним сином.
"Син, коли чує, як щось літає, в хату зразу забігає, боїться, страшно, каже. Ховається під ковдрою... Дистанційно у другому класі навчається. Коли світла немає – по телефону займаємось. Страшно буває ввечері виходити на двір, коли чуєш, як літає. Коли спокійно буває, все нормально", — сказала Маргарита.
Місцевий житель Дмитро додав: дехто з його знайомих виїхав з Петропавлівки, він же не збирається покидати селище.
"Прилетіти може де завгодно. І в Києві прилітає. А куди ще поїдеш з Петропавлівки — навіть не уявляю. Це ж рідний дім, все своє... Це все безглуздя. Будь-який терор — це ж безглуздя", — сказав чоловік.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
