9 квітня близько опівночі російські війська атакували дронами село Миколаївка, що у Синельниківському районі Дніпропетровщини. В епіцентрі обстрілу опинилася оселя подружжя Сергія та Лариси. За словами жінки, уламок від "шахеда" пробив подушку за лічені сантиметри від їхніх із півторарічним сином голів.
Детальніше про обстріл дізналися кореспонденти Суспільного.
Тієї ночі по селу вдарили три дрони, розповіла Лариса. Перший застряг у дротах на сусідній вулиці, а два наступні влучили поряд із будинком родини.
"Ми почули, як він уже знижувався. Чоловік вийшов із кімнати і пішов кудись на вулицю, а ми з синочком залишилися спати. І я почула, як іде на удар уже другий "шахед". Я накрилася із сином... Я не пам’ятаю цього моменту: як усе прилетіло, як летіло скло — я цього взагалі нічого не пам’ятаю. Думаю, що я просто знепритомніла і отямилася від того, що синок плакав. Я закутала його в ковдру та сіла на дивані. Зайшов якраз чоловік у хату, він у мене забрав синочка і ми по склу виходили", — пригадала Лариса події тієї ночі.
Їхня сусідка Неля зазначила: після атаки з дітьми майже не сплять ночами — так перелякалися тоді. Вибуховою хвилею у їхньому помешканні винесло майже всі вікна, а по будинку пішла купа тріщин.
"Вікна всі випали на стіл, я всю їжу викинула просто. Двері… Стіна вибита повністю. Он стіна лопнула. Осколок ось пролітав, якраз через ліжко, і застряг у шкафу", — розповіла жінка.
Неля додала: доглядає за хворою мамою, тож евакуюватися з села не може.
"Мати після трьох інсультів, вона лежача, я її не можу вивезти. Якби ж не мама, я б може кудись і поїхала з дітьми. Їй 79 років. А після прильоту вона взагалі не їсть майже нічого, рука тремтить — перелякалась дуже. Діти в погребі були, а я тут: викликала і "швидку", і пожежників, і все. А куди я її в такому вигляді, як вона ледве-ледве на ходунцях... А зараз взагалі вже не встає, лежить. Не знаю, чим воно закінчиться… Рада, що всі цілі, всі здорові. Машини, дім — звичайно, все дуже шкода, залишились без нічого. Починати треба все спочатку..." — сказала жінка.
Автори: Олександра й Микола Грек
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
