У Дніпрі 25 грудня 2025 року сталася сутичка зі стріляниною між чоловіком та групою оповіщення терцентру комплектування. У ході конфлікту озброєний ножем чоловік напав на військовослужбовців, ті здійснили постріли у відповідь, стверджують у поліції. Двох співробітників ТЦК та СП госпіталізували з ножовими пораненнями.
3 березня 2026 року у мережі з’явилося відео з бодікамери поліцейської, яка була присутня під час нападу. Його достовірність Суспільному підтвердили джерела в правоохоронних органах Дніпра.
Що показали ці кадри та яку проблему оповіщення виявили — журналістка Суспільного розібрала відеозапис разом з експертами.
Напад з ножем на військовослужбовців ТЦК у Дніпрі: що видно на відео з бодікамери поліцейської
Плями крові на асфальті та два поранених військових ТЦК на жвавій вулиці Дніпра. У бусі — затриманий із пострілами чоловік. Натовп очевидців поряд скандує "ганьба".
Підозрюваному інкримінують насильство щодо службових осіб (частини 2, 3 статті 350 Кримінального кодексу України). Це до 12 років тюрми. За даними поліції Дніпропетровської області, чоловік з ножем напав на військових ТЦК під час заходів оповіщення. Події на відео з бодікамери поліцейської, яке оприлюднили цього тижня, стались більш ніж два місяці тому. Але "злиті" в мережу кадри змінюють фокус і ставлять нові запитання — до поліції.
З відео видно, що під час конфлікту чоловіка з представниками ТЦК правоохоронниця не втручається. Після нападу з ножем всередині буса і поранення військових — не може знайти телефон, аби викликати підмогу та "швидку".
Ані в прокуратурі, ані в Державному бюро розслідувань офіційно коментувати дії поліцейської відмовилися.
Що відповіли у поліції
У поліції Дніпропетровщини Суспільному повідомили, що на даний час проводиться досудове розслідування кримінального провадження, у ході якого встановлюється джерело витоку відео з бодікамери поліцейської, яка перебувала у спільному наряді з працівниками ТЦК та СП Амур-Нижньодніпровського району у групі оповіщення, що опинилось в анонімних телеграм каналах.
"У випадку встановлення в діях поліцейської, яка перебувала у групі оповіщення під час нападу на працівників ТЦК та СП, громадянином 25.12.2025, ознак дисциплінарного проступку, буде призначено службову перевірку", — повідомили у поліції.
Як юрист коментує дії правоохоронниці на відео
Юрист Віталій Погосян з 2016 року брав участь у підготовці патрульних поліцейських. Суспільному він прокоментував події, які розгортаються на відео:
"Іде розмова між поліцейською і чоловіком, і військовослужбовці починають його затримувати фізично. Вони його переміщують у бус, а поліцейська стоїть і нічого не робить. Він стояв розмовляв... І тут раз — його починають затримувати. При цьому поліцейська лише аякає й ойкає. Хто на кого нападав? У кого ніж? Звідки він узявся? І в зв'язку з чим особа почала застосовувати ніж? Вони починають брати автоматичну зброю і проводити постріли. Ми бачимо, що там багато народу. При цьому поліцейська не викликає допомогу. "Швидку" не викликають. Отже, крім "ой" і "ай" — більше нічого немає", — зазначив юрист.
Він вважає: з огляду на події, що відбуваються на відео з бодікамери, мають відкрити кримінальне провадження і щодо дій правоохоронних органів.
"Поліція для чого? Для того, щоб, якщо будуть якісь обставини, проводити адмінзатримання. Ця дівчина когось затримає? Навряд чи. В даному випадку представники ТЦК можуть тільки вручити повістку, але не здійснити затримання. Це лише поліціянти. Тут одна поліцейська і п’ять чи шість військвовслужбовців. Хоч повинно бути по-іншому — декілька від ТЦК і 3-4 поліцейських, щоб вони могли проводити затримання", — додав Віталій Погосян.
Імідж Національної поліції
"Робота з ТЦК негативно впливає на імідж Нацполіції". Таку заяву 2 лютого зробив голова Національної поліції України Іван Вигівський в інтервʼю виданню "Цензор.Нет". Він уточнив, що протягом 2022-2026 років значно зріс опір громадян діям співробітників ТЦК — від п'яти інцидентів на початку повномасштабного вторгнення до 351 у 2025-му.
Що реально змінити в системі, щоб зберегти імідж і поліції, і ТЦК — Суспільне запитало в народного депутата та голови тимчасової слідчої комісії Верховної ради з прав людини Олексія Гончаренка.
"На мою думку, що, безумовно, поліція має набагато бути більш активною і запобігати злочинам. І в цій ситуації можна було запобігти такому неадекватному розвитку подій, який завершився різаниною, стріляниною і так далі. Тому тут має бути точно слідство. Воно, наскільки мені відомо, відбувається. Будемо сподіватися, що це слідство розставить крапки над "і", — сказав Олексій Гончаренко.
Справа про загибель Олега Лесіна у Дніпрі під час заходів з оповіщення військовозобов’язаних
Олексій Гончаренко пригадав також випадок, який закінчився загибеллю дніпрянина Олега Лесіна — 55-річного експравохоронця, в смертельному побитті якого, за даними Нацполіції, підозрюють трьох військових ТЦК. Інцидент також стався під час заходів оповіщення.
"Але, на жаль, ми бачимо, що це далеко не поодинокий випадок. У випадку жахливого, коли бусифікація завершилась, де-факто загибеллю військовозобов'язаного, що сталося 6 лютого в Дніпрі, то там теж був присутній, працівник поліції, який ніяк не запобіг тому, що відбулося. Більше того, на засіданні нашого тимчасового слідчого комітету ми розглядали цей кейс, і прокурор спрецпрокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомив нам, що ДБР відкрило кримінальну справа щодо цього працівника поліції про неналежне виконання службових обов'язків", — зазначив Олексій Гончаренко.
Речник теруправління ДБР у м. Полтаві Олександр Білка підтвердив Суспільному: ДБР досліджує дії працівника поліції, який був присутнім під час інциденту у Дніпрі 6 лютого 2026 року за участю військовослужбовців ТЦК, що закінчився смертю Олега Лесіна.
"За матеріалами, які надійшли до Теруправління ДБР у м. Полтаві з Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, у межах кримінального провадження вже ініційовано проведення службового розслідування стосовно правоохоронця та проводяться інші необхідні слідчі дії. Досудове розслідування здійснюється за частиною 1 статті 396 Кримінального кодексу України (заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину)", — повідомив Олександр Білка.
Хто і як має запобігати злочинам проти представників ТЦК та військовозобов’язаних під час мобілізації
За словами нардепа Олексія Гончаренка, завданням поліції є не допускати вчинення правопорушень як з боку військовослужбовців ТЦК, так і з боку цивільних.
"Тобто вони мають запобігати побиттю людей військовослужбовцями ТЦК, вони мають не допускати використання зброї чи насилля проти військовослужбовців ТЦК, а не просто бути сторонніми спостерігачами", — зазначив він.
На запитання журналістки, хто, на його думку, має взяти на себе ініціативу змінити цю систему і фактично допомогти війську та ТЦК виконувати свої обов'язки в правовому полі — Олексій Гончаренко відповів:
"У нашій системі, побудованій в Україні, це може зробити тільки одна людина — президент України. Тому що фактично він керує ТЦК. Тому що ТЦК, може хтось не знає цього, вони не підпорядковуються навіть міністру оборони. ТЦК підпорядковується Командуванню сухопутних військ, Командування сухопутних військ підпорядковується Головкому Збройних сил України, а той підпорядковується Верховному Головнокомандуючу — президенту України. Все", — пояснив народний депутат.
Він також додав: змінити законодавство можна лише через Верховну раду, де більшість має партія президента.
"Потрібна політична воля президента для того, щоб змінити систему, перейти від бусифікації до мобілізації на добровільних засадах, на засадах мотивації, але для цього потрібно ухвалити низку законів, починаючи від термінів служби, продовжуючи переглядом державного бюджету зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, запуском соціальних програм для військовослужбовців", — зазначив Олексій Гончаренко.
Проблеми з роботою ТЦК в Україні є. Це 23 лютого під час інтервʼю німецьким журналістам "Tagesschau" офіційно визнав і президент Зеленський. А місяцем раніше під час зустрічі з українськими журналістами глава держави заявив, що доручив міністру оборони Михайлу Федорову розвʼязати "проблему так званої бусифікації".
Авторка: Інна Лисак
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
