Колишня вчителька з Гвардійського, що в Новомосковському районі, Наталя Ричкова останні майже сім років в’яже шкарпетки для українських захисників. Робить це в пам’ять про свого сина Вадима Ричкова, який загинув у серпні 2014-го під час обстрілу “градами” у Донецькій області.
“Вадим добровільно пішов до військкомату, його направили у 25 бригаду як офіцера зв’язку. Був поранений, отримав медаль "За воїнську доблесть". 17 серпня 2014-го він загинув. Вадим був для мене не просто сином, а другом, однодумцем... Щоб якось втриматись на поверхні, я почала допомагати армії. Купувала ліки в шпиталь, передавала гроші волонтерам та волонтерським фондам, потім шила труси, маскхалати, чохли на стволи. В холоди з’явилась потреба в теплих речах для бійців, то я навчилась плести шкарпетки”, - розповіла Суспільному Дніпро Наталя Ричкова.

З нитками для шкарпеток допомагають небайдужі. На одну пару, за словами жінки, у середньому йде близько 4 годин роботи.
В’яже щодня, окрім свят і вихідних, а потім через волонтерів передає на передову. За ці роки вдалося передати понад 1200 пар.
“Надсилаю на передній край, питаю у перевірених волонтерів. Інколи присилають фотозвіт або пишуть подяку, інколи - ні, я не ображаюсь. Це не просто теплі речі, це нагадування воїнам, які боронять нашу землю, що про них не забувають і цінують. Я знаю, що мій внесок дуже невеликий, але нас же багато і я маленька ланка в ланцюзі допомоги”, - говорить жінка.

Зараз вона готує нове відправлення на передову. Каже: березень ще прохолодний, тож теплі шкарпетки стануть бійцям у пригоді. Потім зробить невеличку перерву і почне збирати матеріал і готувати запас шкарпеток для нового сезону.
Окрім шкарпеток, планує плести ще бафи та снуди.
Читайте також
Жінки з Кіровоградщини в'яжуть шкарпетки для військових