У місті Самар на Дніпропетровщині пройшов тренінг-практикум для жінок "Бути видимими", під час якого родини ветеранів, військовослужбовців і загиблих воїнів створювали візуальні історії на смартфоні. Учасники вчилися анімації, розповідали про власний досвід і шукали підтримку в колі однодумців.
Дружина військового і мати двох дітей Оксана розповіла Суспільному, що її чоловік служить уже 24 роки: пройшов, зокрема, АТО та досі перебуває в лавах Збройних сил України. За словами Оксани, саме такі ініціативи дають змогу жінкам бути стійкими та підтримувати одна одну.
"Усі кажуть: чоловіки — сильні. Так, вони сильні по-своєму. Але ми, жінки, — теж дуже сильні. І щоб зберігати цю силу, нам потрібна підтримка. Я зрозуміла, що не дарма скасувала всі плани, Я дуже хочу бути в ресурсі не лише для себе, але й для спільноти. Бо якщо я в ресурсі, я можу ділитися ним з іншими, це кайф", — зауважила вона.
Ще одна учасниця, Галина, розповіла, що її син загинув у бою під Старомайорським на Донеччині. На тренінгу жінка працювала над візуальним проєктом, присвяченим його пам’яті.
"9 серпня буде два роки, як його не стало. Йому було лише 34… В нього залишились двоє діток. Я хочу зробити фільм з його фотографіями, показати його життя і те, як ми тепер живемо з цією втратою", — сказала Галина.
За словами жінки, участь у тренінгу надала їй не лише технічні знання, а й моральну підтримку.
"Коли ти втрачаєш сина, приходять емоції, які не зникають. Але коли ти поруч з іншими, спілкуєшся з людьми, дотичними до цієї теми, — ти можеш щось їм передати. Розраду, пораду, досвід”, — додала Галина.
Під час заходу учасники створювали короткі анімаційні історії у смартфонах. Вони вчилися працювати з безкоштовними застосунками, малювати образи й вибудовувати власний наратив.
"Я хочу, щоб мої діти зростали в живій, квітучій країні, а не в мертвому, сірому місті під окупацією, як мій рідний Луганськ. Це все, що я можу передати у своєму відео", — зазначила Оксана.
Організаторка заходу Лариса Скрипченко пояснила, що тренінг "Бути видимими" відбувся в межах проєкту "Жінки для жінок". Його мета — реабілітація та емоційна підтримка членів родин ветеранів, військовослужбовців і загиблих воїнів через творчість, спільноту однодумців і можливість говорити про власний досвід.
"Ми хотіли дати можливість жінкам з родин військових бути не лише поруч, а й почутими. Анімація — це один зі способів висловити те, що словами буває надто боляче сказати", — розповіла Лариса Скрипченко.
За її словами, наступний захід буде присвячений жіночому лідерству.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
