Десятого квітня в український прокат вийшов фільм "Ти [Романтика] в кіно", створений на основі музичного проєкту. Сюжет розповідає про історичні події в харківському Будинку "Слово" та представників української творчої еліти.
"Ти [Романтика] в кіно" — це мюзикл. Автори фільму наполягають, що це перший в Україні "оригінальний історичний мюзикл, який дає можливість побачити письменників минулого сторіччя як живих людей, а не імена з підручників".
У рецензії для Суспільне Культура кінокритикиня Альона Шилова розповідає, яким вийшов фільм "Ти [Романтика] в кіно" і чому його існування може запровадити новий тренд на театр в українському кінематографі.
"Ти [Романтика] в кіно" не є фільмом у звичному розумінні цього слова — це кіноверсія театральної постанови режисера Олександра Хоменка та його колективу "МУР"МУР" ("Мистецький український рух") створено під час повномасштабної російсько-української війни українськими митцями з Києва та Донецька.До його складу належать: Олександр Хоменко (режисер, актор, сценарист, автор текстів), Віктор Ткаченко (композитор, актор) і Микола Шмундир (актор), Марія ОʼРайлі (режисерка монтажу), Олександр Заїка (виконавець та автор пісень).". Проєкт зародився як музичний альбом, а згодом виріс у повноцінний мюзикл, який поставили на сцені "Жовтневого палацу" 23 квітня 2024 року.
Тож "Ти [Романтика] в кіно" варто оцінювати саме як виставу, що була зафільмована для кінопрокату. І хоча такий формат не є типовим для українського кіно, "Ти [Романтика] в кіно" має всі шанси змінити це.
Сюжет "Ти [Романтика] в кіно" розповідає про історичні події в харківському Будинку "Слово" та представників української творчої еліти. Перед глядачами постають образи Хвильового, Курбаса, Сосюри, Семенка та інших видатних культурних постатей. Одним із центральних героїв також постає Павло Тичина: його "версії" у фільмі дві — юний тендітний поет та старший, зламаний життям улюбленець радянської влади.
"Ти [Романтика] в кіно" делікатно переплітає історії митців, фокусуючись як на їхніх характерах, так і на катарсисних моментах — від служби Володимира Сосюри в армії УНР до сумнозвісного самогубства Миколи Хвильового. Усе це оформлено в яскраві музичні номери, що захоплюють своєю динамікою, хореографією і, звісно, самими піснями.
Частина віршів Івана Франка, Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Павла Тичини, Василя Симоненка, Юрія Іздрика та інших українських поетів були перекладені на музичну форму. Водночас навіть "художні доповнення" до текстів пісень (тобто не цитати поетів чи фрагменти їхніх віршів) звучать органічно та у стилі обраних митців.
Режисер "Ти [Романтика]" Олександр Хоменко розповів, що виставу компліментарно порівнюють з американським мюзиклом "Гамільтон"Бродвейський мюзикл 2015 про Александра Гамільтона, одного з батьків-засновників США. Ця паралель виникає і під час перегляду "Ти [Романтика] в кіно". Обидва мюзикли об'єднує гримуча суміш стилів, емоцій та історичного драйву. Пісні варіюються від енергійних і ритмічних до поетичних і ліричних. А поєднання політичного та біографічного тільки підсилює потужний емоційний, інтелектуальний і культурний ефект.
Вистава "Ти [Романтика]" зафільмована динамічно. Камера часто перебуває у русі, плавно підлітаючи до сцени чи представляючи окремі великі плани героїв та деталей. Такий підхід передає енергійний настрій вистави й перетворює перегляд у кінотеатрі на окреме видовище.
Як би дивно це не звучало, фільмові "Ти [Романтика] в кіно" не вистачає статики: через те, що камера майже постійно у русі, а швидкий монтаж додає динаміки, у цій кіноверсії бракує принаймні декількох статичних, загальних планів, які дали б глядачам можливість роздивитися усю мізансцену. Водночас усі інші кінематографічні аспекти втілені на високому рівні, а під кінець кіноверсії навіть з'являється цікаве монтажне рішення, коли екран ділиться надвоє і глядачі бачать юного та дорослого Тичину одночасно.
Говорячи про "Ти [Романтика] в кіно" здається несправедливим виділення окремих імен. Усі викладаються на максимум — від акторів першого плану до танцюристів ансамблю. Виділяються і стильні, але виважені костюми, атмосферна робота зі світлом та якісна постанова. Завдяки усім цим елементам, "Ти [Романтика] в кіно" розширює уявлення про те, який вигляд може мати історія на сцені. Музика стає інструментом соціального коментаря, танцювальні номери — поєднанням хореографії та драматургії руху. Усе в "Ти [Романтика] в кіно" працює як єдиний організм: світло, сцена, костюми, музика й актори взаємодіють без жодного фальшу.
Враховуючи амбітність, масштаби та успіх "Ти [Романтика]" (як вистави, так, і фільму), проєкт має усі шанси започаткувати новий тренд в українській культурі — кіноверсії українських вистав. Хоча фільмування та випуск записів вистав у прокат є нормальною практикою у світі, в Україні ця форма тільки починає набирати популярності. Такий формат може стати важливим креативним рішенням як для української культури загалом, так і сектору кіно. Адже з початком повномасштабного вторгнення українська кіноіндустрія буквально бореться за своє виживання, а кількість нових фільмів з кожним роком стає все меншою. Водночас записи вистав можуть стати хорошою підтримкою для українського кіно. Окрім того, що це створює можливість підтримати прокат українського продукту, кіноверсії вистав можуть відкривати нові імена — акторів, режисерів, хореографів, художників-костюмерів та представників інших професій. Тож поки українська кіноіндустрія в стагнації, кіноверсії театральних вистав можуть стати ковтком свіжого повітря та надії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
