З 10 грудня 2024 року до 10 січня 2025 року в українській вікіпедії тривав онлайн-марафон, в межах якого покращували і створювали нові статті про видатних жінок. Загалом за цей час 58 учасників і учасниць опрацювали 467 статей.
Про це у Facebook повідомляє ГО "Вікімедіа Україна".
Проєкт має за мету підкреслити й показати досягнення жінок заразом з їхньою роллю в історії. В українській вікіпедії налічується 18 % статей про жінок, а загалом по світу 20 %.
Ініціатива "(Не)відомі жінки у вікіпедії" мала на меті зменшити цей гендерний дисбаланс. У марафоні взяли участь 58 учасників і учасниць, які покращили чи створили 467 статей. В межах проєкту також провели два тематичні вебінари для новачків.
Журі конкурсу відзначило найкращі статті:
- Євгеній Шибецький написав дві статті: про Вог Вільямс — ірландську модель і медіаперсону, яка бореться за інклюзивність у сучасній індустрії, Меріон Джонс — американську ораторку, тренерку й колишню чемпіонку світу з легкої атлетики.
- Найкращою доповненою статтею стала біографія угорської плавчині й олімпійської чемпіонки Каталін Секе, яку вдосконалив користувач Mr.Rosewater.
- Найкращу статтю про науковицю створила Катерина Моренченко. Вона підготувала матеріал про американську філософиню і психологиню Мері Вітон Калкінс, яка працювала над дослідженнями пам'яті, ідентичності та сновидінь.
- У категорії "Захисниці України" відзначили статтю про Когут Ларису Олексіївну ("Сонечко") — одну з перших українських жінок-капеланок, лейтенантку капеланської служби Повітряних сил ЗСУ, яку написала Тетяна Григоренко.
- Також відзначили статтю про Двойнік Марію-Христину Олександрівну — волонтерку, бойову медикиню батальйону "Госпітальєри" та зоозахисницю, яка загинула під Покровськом у листопаді 2024 року. Текст про неї написав Андрій Бойда. А статтю про радницю з комунікацій при МВС України Башняк Леся Іванівну написав Букет Євген.
Крім того, "Вікімедіа Україна" відзначила статті про кримських татарок.
Зокрема, текст про Наджіє Аметову — журналістку й громадську діячку, авторку проєкту "Обличчя вільного Криму", що його написала Ольга Герінбург. І наостанок, про Зулейху Бекірову — кримськотатарську майстриню декоративно-ужиткового мистецтва — статтю написав Микита Кривцов.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
