Перейти до основного змісту
Рефлексії, індастріал та стрибки між жанрами. Найкращі хіп-хоп та R’n’B альбоми 2024

Рефлексії, індастріал та стрибки між жанрами. Найкращі хіп-хоп та R’n’B альбоми 2024

хіп-хоп, реп R’n’B музика у 2024
Рефлексії, індастріал та стрибки між жанрами. Найкращі хіпхоп та R’n’B альбоми 2024. Колаж — Вікторія Желєзна/Суспільне

Суспільне Культура та музичний проєкт "Artилерія" завершує свою серію підсумкових топів за 2024 рік.

Цей текст ділять аж два жанри, схожі за своїм походженням та аудиторією — хіп-хоп та R’n’B. Серед сьогоднішніх лідерів — вже звичні імена, старожили андеґраунду та неочікувані співпраці.

5 місце

OTOY — 8 роздумів

Цей рік В’ячеслав Дрофа почав з того, що закінчив свій диптих альбомів "темна", а через більш ніж пів року без релізів написав твір-роздум на 8 треків.

Спроб написати щось гостросоціальне, як у "темній" тут вже немає, хоча воєнна реальність нікуди не дівається.

Щоправда, іноді здається, ніби Otoy вписував рядки про війну в уже готовий текст. Наприклад, у треку "Знову на плато" нагадування донатити стоїть після планів на купівлю нового Porsche.

У результаті маємо дуже чемний та стриманий квартальний звіт емоціями та життєвими спостереженнями артиста.

Можна навіть знайти рядки, які можна процитувати в графі "про себе" у резюме для прийому на роботу. Навіть ненормативної лексики тут майже немає, зате є аж цілі дві ліниві згадки про Кендріка Ламара.

Вочевидь, в Otoy не було часу розбиратися в конфліктах західних колег. Багатьом цього року було знайоме це відчуття, коли світові проблеми відходять на другий план, а читати глобальні новини вже просто немає сил.

Музично це дуже розслаблений і майже нейтральний альбом. Відчувається великий потенціал для живих виступів.

Навіть, здавалося б, критичних для репу швидких повторюваних барабанних тут немає — альбом можна майже повністю зіграти вживу.

І Otoy частково зробив це разом з Chubareenee у лайв-відео від Megogo. Сподіваємося потрапити на концерт Otoy з Chubareenee в якості лайв-бенду у 2025 році.

4 місце

jockii druce — trashouttttttt

Увагу широкого загалу jockii druce отримав у 2022 році, коли випустив трек “шо ви браття”, який опинився в правильний час в правильному місці.

Нарізки розбомблених колон російської техніки у TikTok дуже доречно лягали на бадьорий текст та незвичний для українського хіп-хопу біт.

Після такого бадьорого старту очікувано було би замислитися про повноформатний дебют. Чекати нам довелося 2 роки, за які Дрюс встиг випустити ще декілька успішних синглів та навіть побити рекорд прослуховувань свого патріотичного хіта.

Сингл "боі стули пельку" набрав аж на цілий мільйон більше, аніж "шо ви браття".

І попри те, що на перший повноформатний реліз довелося чекати так довго, його вихід не оминув уваги публіки. Неочікуваний фіт з Надею Дорофеєвою шокував фанів обох артистів.

Загальне звучання альбому експериментальне рівно настільки, щоби не позбавляти музику доступності. Популяризація таких бітів з елементами електроніки — це той внесок в український хіп-хоп, який ми точно оцінимо пізніше, в релізах інших артистів.

А от щодо доступності текстів питань не може бути взагалі. Багато хто відзначає злободенність та життєвість текстів на альбомі. Вони і справді резонують, судячи з кількості прослуховувань тієї ж "журби", "бути долбо**бом" чи "пайка стайл". Проте, не можна ігнорувати те, що “прості життєві істини” видаються знайомими та навряд чи когось здивують.

3 місце

Figurat — Vse odno

Популярність цьогоріч проєкту Дмитра Алєксєєнка приніс, як не дивно, не дебютний альбом, а трек Krok 2022 року та "В доміке", який лежав в шухляді кілька років до релізу. Пісня про невизначеність у стосунках та іронічий хіт TikTok зараз очолюють список найпопулярніших композицій виконавця у Spotify.

Проте дебютний альбом Figurat також вартий уваги.

Від R'n'B в класичному розумінні жанру часто лишається тільки вокальна техніка. Наприклад, на спільному з Monoohm треку Nikomu ударні розганяються так, ніби композиція намагається втекти кудись у бік драм-н-бейсу.

Завершується альбом речитативом Дмитра про творчість та пошук слів під ембієнт.

Усі ці жанрові стрибки змусили нас замислитись, чи варто вписувати альбом у цей топ чи залишити у загальній категорії "інді".

Втім, там де Figurat не намагається балансувати на межах різних жанрів, він твердо стоїть в межах R'n'B.

Зокрема, на акустичній версії пісні Vybach. Цей жанровий стрижень тримає альбом разом і завдяки йому альбом залишається альбомом, а не просто збіркою пісень.

2 місце

Yarima — Вояж

Більш традиційний R'n'B-реліз цього року вийшов у Yarima.

Прониклива лірика, розслаблений саунд та обов’язковий фіт із репером — усе на місці. Звісно, після десятків фітів з Otoy, хотілося б почути на релізі колаборацію з кимось іншим. А проте, Марії та В'ячеславу вдається втримати гармонію на спільному треку.

Звичні інструменти звучать свіжо, у "Вояжу" немає присмаку естради нульових, яким часто грішать виконавці, що наповнюють плейлисти українського R'n'B.

Не останню роль у цьому зіграв продакшен різних саундпродюсерів, чиї імена відомі у колах любителів соулу, фанку та R'n'B.

Над різними треками встигли попрацювати Rami Kallas, Daniel Okaro, Hippocampi, Zbaraski та Nate Maelz.

Попри стилістичну цілісність, в певних моментах альбом заходить на територію хаусу — зокрема на треках "Омана" та "Не знаєш". Але подібні стилістичні поєднання все одно звучать дуже органічно. Адже, за великим рахунком, Yarima разом з командою саундпродюсерів заходять у практично "сусідній" жанр, який має довгу спільну історію із R'n'B.

Окремо хочеться відзначити візуальний стиль Yarima як артистки.

Сюрреалістична обкладинка альбому, лірик-відео, які нагадують картини у езотеричних крамницях та вдале використання шрифтів — це те, що робить творчість Марії ностальгійною у найкращому сенсі.

Більше про альбом Yarima розповіла нам у нашому інтерв’ю.

1 місце

Аппекс — СНТТК

Цей альбом сміливо можна називати минулорічним, а за пару днів і взагалі — позаминулорічним. Минулого року його могли почути ті, кому вдалося купити у Аппекса флешку з записаним на неї альбомом. Цьогоріч же реліз залили на стримінги, а флешки помістили на обкладинку.

Як на диво, враження, ніби нам дали послухати щось із минулого, немає. Скоріше навпаки — здається, ніби від нас ховали майбутнє, до якого минулого року були готові не усі.

На альбомі Аппекс зібрав широкий спектр прийомів з індастріалу, техно, синтвейву та навіть хаусу.

Свої експерименти з важким індустріальним та шумним звуком Віталій Руппельт розпочав іще на попередньому повноформатнику "Внутрішня Волинь". Та на відміну від "Внутрішньої Волині", "СНТТК" має в собі більше повітря та в цілому слухається легше.

Враховуючи те, що альбом був доступний лише на обмеженій кількості фізичних носіїв, можна впевнено сказати, що Аппекс обігнав jockii druce майже на рік. Та і в принципі, його експеримент звучить набагато впевненіше та зріліше, хоча і програє Дрюсу у доступності.

Хоча це компенсують танцювальні треки "Люмінісцент" та "Бумеранг", які дають змогу слухачам трохи порухатися як роботи та поринути в екзистенційні жахи не так глибоко.

Але українські хіп-хоп та R'n'B цьогоріч не обмежилися лише цими п’ятьма релізами. Серед, тих, хто не потрапив до нашого переліку, але вартий вашої уваги можемо виділити такі роботи:

  • Lasta — 4
  • Xarakter — Стоп Слово
  • МС Дімон — дис на укр реп
  • Nana — Urban
  • Hippocampi — Passionfruit (EP)

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок