Одним із символів українського Різдва є дідух. Та чи завжди так було? Звідки походить цей символ, що він означає та як його можна зробити самотужки?
Суспільне Культура розповідає про цей визначний атрибут.
Що таке дідух
Дідух — це традиційний символ урожаю та добробуту в українській культурі, який має глибоке сакральне значення.
Слово "дідух" буквально означає "дух діда". Цей обряд має коріння у дохристиянських часах, коли українці вважали, що духи предків живуть у врожаї та оберігають їхній добробут.
З поширенням християнства дідух став невіддільною частиною різдвяних традицій. Його вважають символом Ісуса Христа як "життєдайного хліба".
Дідух встановлюють під час святкування Різдва як символ духів предків, які оберігають родину, а також як знак вдячності за зібраний врожай.
Традиційно дідух розташовують на почесному місці у хаті – найчастіше в "червоному куті" біля ікон.
Його ставлять перед Святвечором і зберігають до завершення святкових днів.
Зберігачка фондів Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Інна Швець розповідає Суспільному: "У Святий вечір господар дому вносив дідух до будинку, промовляючи: «Дідух до хати, біда з хати», і ставив на покуті. Для його створення використовували необмолочені колоски з першого снопа жита, пшениці чи вівса. Прикрашали сухими квітами, ягодами калини, різнобарвними стрічками. Існувало повір'я: чим багатше виглядав дідух, тим більше урожаю буде наступного року. Святковий сніп мав перебувати в оселі тиждень, інколи його залишали до Водохреща. Після свят дідух спалювали, щоб випустити душі покійних пращурів у небо та оберегти родину від злих сил".
"В основі цього звичаю — світоглядні уявлення наших предків-землеробів, які вважали, що у рослинах, які культивували самі, живе дух рослинності", — погоджується етнологиня Галина Бондаренко та додає: Через те був такий жниварський звичай, коли закінчували жати жнива, то на полі залишали декілька колосків, або сніп, який заламували. Він називався «спасова борода». Інколи він теж називався «дідо»".
З чого роблять дідух
Дідух виготовляють із соломи або необмолочених колосків жита, пшениці, вівса чи ячменю. Інколи додають сухі трави, квіти та стрічки. Для його створення вибирають найбільш рівні та красиві стебла.
Етнологиня Тетяна Пірус зауважує, що виготовляли дідух після обжинків із колосків одного виду. А от після різдвяно-новорічних свят його обмолочували, зерно віддавали худобі, а солому спалювали. За її словами, це була важлива духовна робота, адже дідух — це символ роду.
"Хто хоче мати хоча б маленький скіпочок на Різдво, нам треба, щоб він помістився в руку. І, кажуть, треба знати сім поколінь. Ви коли збираєте сніпок — то думаєте про свою прабабусю, прадіда, всіх тих, хто був у родині", — прокоментувала вона.
Майстриня з Рівненщини Тетяна Галах вже протягом 30 років робить дідухи. Основний її матеріал — житні колоски. Але також жінка додає й інші матеріали, зокрема "льон, що символізує багатство, овес — щоб зібрався рід увесь, квіточки безсмертника, тобто вічне життя".
Майстриня зізнається, що на складання одного дідуха потрібно щонайменше тиждень часу. Увесь матеріал жінка вирощує самостійно та збирає, коли у колосках ще не утворилися зерна:
"Складаю ось такі пучечки. Беру дванадцять однакових соломинок, тому що у році дванадцять місяців і за столом в Ісуса Христа на тайній вечері було дванадцять апостолів", — розповідає вона Суспільному.
"Під основний пучечок я кладу ще сім менших, а далі опускаюсь нижче й це ніби виходить один ряд, другий ряд, третій ряд і четвертий ряд, тобто дідух — це ще є ніби родинне дерево: онуки, діти, батьки, діди", — додає вона.
Своїм секретом ділиться й Мирослава Шматко: вона народилася на Франківщині та секрет створення дідухів запозичила у свого дідуся. Вона вже 18 років живе на Чернігівщині, де продовжує свою традицію.
Вона перетворила сімейну альтанку на творчу майстерню, де виготовляє різдвяні дідухи зі збіжжя п'яти злакових і духмяних трав. Вона пояснює, що створення дідуха вимагає уважності та любові: з пшениці, жита, вівса, ячменю, льону і маку формують пучечки, які обмотують стрічкою та збирають у триярусний сніп, символізуючи три покоління родини.
Для виготовлення одного дідуха майстрині потрібно півтори години, і цього року вона створила 40 виробів, виростивши всі необхідні рослини на власному городі.
Мирослава Шматко вперше взялася за таку масштабну роботу, прагнучи відродити традицію дідуха як альтернативи сучасній ялинці. Вона хоче передати знання іншим, щоб люди могли створювати ці символи самостійно. Майстриня мріє, щоб дідухи прикрашали кожну оселю, нагадуючи про зв'язок із предками та традиціями.
"Говорять, коли дідух заносять до хати — ми заносимо дух наших прадідів. Ми їх у своїх думках запрошуємо на святкування Різдва. Коли дідух перебуває біля ікон протягом Різдва до Богоявлення, то вони з нами перебувають. На Богоявлення його спалюють", — розповідає вона Суспільному.
Роблять дідухи й на сході України. Світовит Пашник із Запоріжжя робить дідухи вже протягом 30 років та говорить, що у степу, де хвойних дерев зазвичай не було, використовували обов'язково дідух. Тобто дідух — це альтернатива ялинки.
Як зробити дідух
Що потрібно:
- Пучок колосків (пшениця, жито або овес).
- Мотузка або стрічка для зв'язування.
- Ножиці.
- Декоративні елементи (стрічки, сушені квіти, ягоди).
Інструкція: як зробити дідух:
- Очистьте колоски від зайвих листків і вирівняйте їх.
- Візьміть кілька колосків і міцно зав'яжіть мотузкою біля основи, формуючи "тіло" дідуха.
- Додайте навколо нові пучки, щоб створити "руки" або "голову". Міцно обв'язуйте кожен шар.
- Прикрасьте дідух стрічками, сушеними квітами чи ягодами.
- Вирівняйте нижню частину соломи, щоб дідух стійко стояв.
- Верхівку часто прикрашають хрестиком із соломи. За бажанням можна додати плетені елементи із соломи.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
