Після початку повномасштабної війни, українці прагнуть все більше повертатися до автентичних традицій. Так, окрім вечері із 12 страв, на Запоріжжі з давніх часів робили дідухи, павуків та прикрашали хату ялинкою.
Про традиції, що мали українці на Запоріжжі для святкування Різдва, дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Дідух
Дідух — солом'яний виріб, який став справжнім символом українського Різдва, розповів Світовит Пашник. Чоловік понад 30 років виготовляє дідухи та каже, що зараз зацікавленість до цих виробів значно зросла:
"Зацікавленість у виготовлені дідуха дуже зараз висока. Нас запрошували, ми в школах ходили. Це дуже популярно, з задоволенням просто всі так роблять його, тому що розуміють, що це наш український давній звичай".
За виглядом дідух міг бути одним великим снопом пшениці або ж додатково мати три "ніжки".
Дідух — це символ багатства українського народу та землі. Особливо такі солом'яні вироби були поширені у Степовій Україні:
"У степу, де хвойних дерев як правило не було, то використовували обов'язково дідух. Ну а поступово він заполонив і всю Україну".
Коли українці виходили косити жито, пшеницю або овес, брали священний сніп до комори. Там він стояв до Святвечора, коли господар урочисто заносив сніп з комори.
За словами Ольги Плечун, яка понад 10 років вивчає українські традиції, дідух був не лише прикрасою, а й важливим оберегом:
"Зараз ми бачимо дуже багато красивих дідушків, з квітами, зі стрічечками, з усілякими намистинками. Це більш не оберіг, це більш традиційна гарна така прикраса, український дух. А справжній оберіговий дідух мав бути або з пшенички, або з жита, він збирає благословення для родини".
Різдвяні павуки
Ще однією традиційною для українців різдвяною прикрасою оселі були павуки — солом'яні мереживні вироби. Такі павуки, як розповіла Ольга Плечун, символізували Всесвіт:
"Він робився з соломки, трубочки соломи замачували у гарячій воді, аби вона була більш пластична, і далі нарізали і виплітали усілякі ромбічні геометричні фігури, упорядковували Всесвіт".
Така прикраса висіла в оселі українців увесь рік та, за словами Ольги Плечун, забирала усі негоди. Наприкінці року павука знімали та спалювали, а замість нього виплітали нового.
Різдвяна ялинка або вишневе дерево
Ольги Плечун розповіла, що українці часто прикрашали ялину або її хвойні гілочки. Декорували дерево чимось їстівним — що може з'їсти тварина: яблука, горіхи, хлібні вироби. Зазвичай, ялину прикрашали одну на все село, але якщо такої не було — замінювали вишнею:
"Якщо поруч не було хвої, наші пращури часто наряджали вишеньку. Прикрашали вишеньку стрічками, яблучками. Бо це на молодість на красу. Тут вже можна було розгулятись, навіть дівчата вішали свої пацьорочки, або шелести, шоб прикрасити".
Традиційні різдвяні страви
Обов'язковою стравою на Святвечір була кутя. За словами Ольги Плечун, готували її на помину духам пращурів. Ставили кутю на кут стало, поряд з дідухом:
"Кутя обов’язково ставилась на покутю, на кут стола, біля дідуха. Тому що це пригощання саме для наших пращурів, що прийдуть нас провідати. І першим, коли за стіл сідали, то брали по 3 ложки куті. Першим починав газда, хазяїн дому".
Також існували 12 обов'язкових страв, які мали бути смачними та поживними. Як зазначила Ольга Плечун, це також мало захисну функцію:
"Стіл накривапвся ще й для того, щоб показати темній силі, яка в ці дні буде більш активна, що дивіться, цей рід — дуже багатий, в нас все є. Було обов’язково оцей веселий і ситний стіл — доказ і показ того, що тут в оселі є благословення".
На святковому столі могли також ставити узвар та круглий калач — як символ коляди та сонця. Застеляли стіл скатертиною, під яку клали солому та зубчики часнику — для здоров'я.
Ігор Саламаха — запорізький історик — розповів, що у часи Радянського союзу Різдво намагалися знищити, а з ним — і українські традиції:
"Більшовики, коли почали потихеньку Різдво убирати, треба було їм замінити. Замість бога зробити бога партію. Тому Різдво, колядки, все це потихеньку прибирається. Вони переробляли тексти: замість "народився син Божий" — "народився новий рік".
Проте під час повномасштабної війни українці знову зацікавилися автентичною культурою:
"Ми відновлюємо свою українськість, свої традиції, які були. Не насаджені до Вселенського патріархату, до того що святкують 90% у світі православних християн 25 грудня, тобто ми повертаємось у православний світ і в український світ повертаємось".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
