ЮНЕСКО 5 грудня включила до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини кобзаро-лірницьку традицію. Рішення ухвалили на сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини, в парагвайському Асунсьйоні.
Про це повідомляє ЮНЕСКО та МКСК 5 грудня.
В ЮНЕСКО зауважили, що мандрівні музичні традиції кобзи та колісної ліри є інклюзивними традиціями, в яких брали участь музиканти з порушеннями зору. Традиції кобзарства і лірництва передавали в цехах, а зараз теж залучають до неї незрячих людей.
Спершу кобзаро-лірницьку традицію визнали національною нематеріальною спадщиною і внесли до відповідного реєстру у 2022 році. Подання про включення до списку нематеріальної світової спадщини ЮНЕСКО як писанки, так і решетилівської вишивки та збереження кобзаро-лірницької традиції подали у 2023 році.
До ініціативи долучилися кобзарські цехи Києва, Львова Харкова, Асоціація "Дивись українське!", ГО "Центр розвитку «Демократія через культуру»", НАМУ.
Врешті писанку внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, а кобзаро-лірницьку традицію — до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
"Це досягнення стало можливим завдяки тісній співпраці Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства закордонних справ України, Постійного представництва України при UNESCO, Національної комісії України у справах UNESCO, Кобзарських цехів Києва, Львова та Харкова, а також усіх заінтересованих організацій у розвитку цієї програми", — повідомили в МКСК.
Що відомо про Реєстр належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
Реєстр оновлюють щорічно за поданням країн — учасниць ЮНЕСКО. Він діє за статтею 18 конвенції 2003 року:
"Комітет періодично відбирає та просуває національні, субрегіональні та регіональні програми, проєкти та заходи щодо охорони спадщини, які, на його думку, найкраще відображають принципи та цілі цієї Конвенції".
Що відомо про кобзарсько-лірницьку традицію
Кобзарсько-лірницька традиція — це широкий пласт української культури, який охоплює традицію виготовлення кобз, лір і бандур, а також мандрівну традицію виконання особливої форми пісень (дум) речитативом. Її послідовники зберігали культурну пам'ять і ідентичність у своїх творах, усно їх передавали тогочасним людям, що чули цю музику.
Оскільки кобзарсько-лірницька традиція пов'язана з козацтвом, то і багато дум та пісень оспівують козацьку славу.
Митцями цієї традиції часто були старші люди, які пам'ятали давнину або перекази про неї, а також люди з порушеннями зору. Перші згадки про кобзарів з'явилися в XIV столітті.
В українському живописі з XIV століття побутувала тема зображення козака Мамая з характерним музичним інструментом — Мамаєвою кобзою, або бандуркою.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
