У Лондоні 12 листопада відбудеться церемонія вручення Букерівської премії 2024 року — однієї з найпрестижніших літературних нагород у світі.
Журі обрало шість книжок серед 156 творів, опублікованих у період з 1 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року. У списку представлені автори з п'яти країн, зокрема перша нідерландська письменниця, яка потрапила до шортліста, перша австралійка за останні 10 років, а також британська, канадська та американські авторки й автори.
З цієї нагоди Суспільне Культура зібрало твори попередніх букерівських лавреатів, які можна прочитати в українському перекладі.
"Опівнічні діти", Салман Рушді (1981)
Ця історія, пронизана постколоніалізмом, постмодерном та магічним реалізмом, описує перехід Індії від британської колонії до незалежної держави. Сюжет будується на гіпотезі, що всі діти в Індії, які народилися в період від півночі до години ночі 15 серпня 1947 року — в перший день після проголошення незалежності країни — наділені магічними здібностями.
Британський письменник індійського походження Салман Рушді працював над романом п'ять років. Під час написання він надихався класикою, сучасною літературою, а також індійським фольклором.
Автор довго вагався, яку мову оповіді обрати: не хотів писати літературною англійською, бо мав намір передати всю мовну та етнічну строкатість Індії, де співіснують п'ять офіційних мов. Рішення йому підказали романи Філіпа Рота, де в тексті часто трапляються слова на їдиші. За його прикладом Рушді наповнив свій роман неанглійськими словами — або пояснюючи в тексті їхнє значення, або залишаючи їх без пояснення, якщо зміст зрозумілий із контексту.
В "Опівнічних дітях" є чимало автобіографічних елементів: головний герой Салем Синай зростав у тому ж районі та відвідував ту ж школу, що й Рушді, а образи кількох персонажів змальовані з дитячих товаришів письменника.
У 2021 році Суспільне Культура опублікувало текст до 40-річчя роману. Там ішлося, що, на думку Салмана Рушді, Індія з 1970-х сильно змінилася в гірший бік: тепер у країні побутують націоналістичні настрої та дух нетерпимості, релігійний фанатизм, напади на жінок, авторитарні риси політичного режиму тощо.
"Індія належала всім нам, принаймні я так вірив. І досі вірю, навіть попри те, що зростання жорстокого сектантства вважає інакше. Але я знаходжу надію в рішучості індійських жінок і студентів коледжів протистояти цьому, повернути стару, світську Індію і відкинути темряву. Я бажаю їм всього найкращого. Але зараз в Індії знову опівніч", – сказав Рушді три роки тому.
"Залишок дня", Кадзуо Ішіґуро (1989)
Оповідь розгортається у формі щоденника спогадів від першої особи — дворецького Стівенса, який описує своє життя. Сюжет роману охоплює 1930–1970-ті роки.
"Улітку 1956 року дворецький Стівенс, який усе життя прослужив у багатому маєтку під назвою Дарлінґтон-Голл, вирушає в автомобільну мандрівку південно-західною Англією. Коротка шестиденна виправа перетворюється на подорож у минуле, що виринає на тлі розкішних англійських пейзажів, у минуле, в якому особисті драми розгортаються разом із драмами світовими", — йдеться в анотації.
У 1993 році вийшла екранізація роману з Ентоні Гопкінсом та Еммою Томпсон у головних ролях. Стрічку номінували на вісім премій "Оскар".
"Англійський пацієнт", Майкл Ондатже (1992)
Сюжет переносить читачів у розпал Другої світової війни: канадська медсестра доглядає за обгорілим пацієнтом в італійському монастирі. Події роману розгортаються під час Північно-Африканської кампанії, коли одне одному протистояли англо-американські та італо-німецькі війська.
У 1996 році книга отримала кіноадаптацію від режисера Ентоні Мінгелли, яка виграла "Оскар" у дев'яти номінаціях.
"Бог Дрібниць", Арундаті Рой (1997)
У цьому романі Арундаті Рой майстерно переплітає дві сюжетні лінії: сімейну сагу про заборонене кохання та політичну драму.
Головні герої — двояйцеві близнюки Еста і Рахель. Оповідь постійно стрибає між 1969 та 1993 роками, а вік персонажів змінюється із 7 до 31 року відповідно.
"Бог дрібниць" порушує широку гостросоціальну проблематику: кастова система й становище недоторканих; жіночі права; життя християн та роль комуністичної партії в штаті Кералі. Текст роману містить чимало слів на малаяламі — мові, поширеній у південно-західній Індії.
Напівавтобіографічний роман індійської письменниці та громадської активістки видали в понад 20 країнах світу.
"Сліпий убивця", Маргарет Етвуд (2000)
З назви може здатися, ніби це детектив — але насправді на читачів чекає історична фантастика, яка відображає панораму ключових подій канадського суспільно-політичного життя в 1930–1940-х.
У центрі сюжету — дві сестри Айріс та Лора, які виросли в невеликому містечку на півдні Онтаріо. Батьки дівчаток володіють невеличкою фабрикою, тож сім'я живе в достатку. Та враз безхмарне життя змінюється: дівчата залишаються сиротами й занурюються в дорослі проблеми — нещасливий шлюб, світові війни та боротьбу з внутрішніми демонами.
Книга містить науково-фантастичний "роман у романі". Також видання доповнене газетними вирізками з канадської преси минулого століття, що дає ще глибше перейнятися історичним контекстом твору.
"Цей роман — один з найяскравіших зразків інтелектуальної прози. У книзі є майстерно вибудована авторкою багаторівнева інтрига, несподіваний фінал (я це люблю!), та багатослів'я, яке під час першого знайомства з історією достатньо часто виглядало надмірним. Однак зазначені аспекти не спрощують, а, навпаки, значно ускладнюють розуміння тексту. Тому, якщо ви очікуєте від «Сліпого вбивці» кривавого трилера з елементами детективу, краще оберіть для читання іншу книгу. Натомість Маргарет Етвуд пропонує читачам майже нескінченні «американські гірки». Доволі складно, або й зовсім неможливо, не заплутатися в сюжетних вивертах цього роману. Щонайменше п'ять разів мені хотілося відкласти цю історію, щоб знайти собі натомість простіше й менш напружене чтиво. Але розв'язка цілком довела, що страждання над текстом були недаремними", — йдеться в одному з відгуків на "Сліпого убивцю" на платформі Yakaboo.
"Життя Пі", Янн Мартель (2002)
Роман-притча канадця Янна Мартеля розповідає про юнака Пісцина (Пі) Пателя, який вижив після шторму в Тихому океані та протримався 227 днів у шлюпці з бенгальським тигром, зеброю, гієною та орангутаном.
Твір видали в більш ніж 50 країнах світу, а продажі перетнули позначку в 10 мільйонів примірників. У 2012 році книжку екранізували: однойменний фільм номінували на "Оскар" в одинадцяти категоріях, а в чотирьох із них він здобув перемогу.
"Вернон Господь Літтл", Ді-Бі-Сі П'єр (2003)
Судді Букерівської премії описали дебютний роман австралійського письменника Ді-Бі-Сі П'єра як "уїдливу чорну комедію, що відображає нашу тривогу за Америку, але й захоплення нею".
Головний герой — п'ятнадцятилітній підліток Вернон Літтл, який за вибриком долі потрапляє в страшну пригоду: опиняється на лаві підсудних під загрозою смертної кари за десятки вбивств, жодного з яких він не вчиняв.
"Залишившись наодинці зі своєю халепою, порожнім гаманцем та бурхливою юнацькою уявою, наш герой приймає не менш парадоксальні рішення. В образі Вернона Літтла ДіБіСі П’єрові вдалося дивовижним чином поєднати брутальність, підліткову сексуальність, гумор та неабияку тендітність світосприйняття, змусивши читача щиро вболівати за долю свого героя попри всю неоднозначність і недосконалість його характеру та вчинків. Це історія про повне затемнення здорового глузду телевізійним контентом, про панівні цінності споживацького суспільства, про готовність дрібної людини на будь-яку зраду задля слави і визнання. Історія про людські мрії та відчайдушне прагнення щастя. Приправлена добірним їдким гумором, девіантною лексикою та проникливою, чуттєвою образністю", — йдеться в анотації до культового роману.
Вернона часто порівнюють з іншими проблемними підлітками серед літературних персонажів: Голденом Колфілдом із роману "Ловець у житі" Джерома Д. Селінджера та Гекльберрі Фінном із творів Марка Твена.
Книга написана сучасною мовою, з використанням сатиричних інвектив та дотепної іронії. Назва міста, в якому живе Вернон, Мартіріо — це іспанське слово, що означає "мучеництво".
"Відчуття закінчення", Джуліан Барнз (2011)
Це взірцева англійська проза, у якій поєднуються теми любові та смерті, глибокий психологізм і непередбачуваний сюжет.
Книга поділяється на дві частини, в яких оповідь ведеться від літнього чоловіка Тоні Вебстера. Спочатку він ділиться спогадами своєї юності, розповідає про шкільних друзів. У другій частині пенсіонер аналізує, чому один із товаришів вкоротив собі віку.
Літературна критикиня Жустін Джордан із The Guardian назвала новелу "медитацією про старіння, пам'ять та жаль". А письменник Роберт Маккрум описав текст Барнза як "витвір мистецтва в мінорному ключі".
"Світила", Елінор Каттон (2013)
Це найдовша книга, відзначена Букерівською премією: обсяг роману становить приблизно 850 сторінок. Окрім цього, Каттон — наймолодша письменниця серед лавреатів Букера: вона здобула цю нагороду лише у 28 років.
Події роману відбуваються 1866 року в містечку Хокітіка, Нова Зеландія, в епоху "золотої лихоманки" (1861–1869). Помирає самотній старательТой, хто здобуває золото., і в його хатині несподівано знаходять скарб. Через це низка людей опиняється в гущавині таємничих подій.
Прикметно, що кожен герой твору пов'язаний з одним із дванадцяти знаків Зодіаку.
У 2020 році на екрани вийшов однойменний мінісеріал від BBC.
"Коротка історія семи вбивств", Марлон Джеймс (2015)
Цього разу читачі переносяться в грудень 1976-го в Ямайку, де от-от вибухне громадянська війна. Книжка, заснована на реальних подіях, фокусується на спробі вбивства зірки регі Боба Марлі. Відштовхуючись від цього нападу, автор розповідає непросту історію про ямайську політику, бідність, нерівність, війни між кримінальними бандами ямайських гетто, а також Америку 1980-х років.
Усі п'ять розділів роману названі на честь якогось із треків Боба Марлі.
"Це ніби Тарантіно перезняв «Тернистий шлях», але із саундтреком Боба Марлі та сценарієм Олівера Стоуна і Вільяма Фолкнера... Масштабний, міфічний, надмірний, колосальний та запаморочливо складний роман", — написала літературна критикиня Мітіко Какутані у рецензії для The New York Times.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
