"Малевич" — це біографічна художня стрічка про відомого українського художника-авангардиста Казимира Малевича.
Фільм створено у співпраці чотирьох країн: України, Сербії, Італії та Швейцарії. Виробництво здійснювала кінокомпанія 435 Films Distribution. Режисеркою картини стала Дар'я Онищенко, а авторкою ідеї та продюсеркою — Анна Паленчук.
Суспільне Культура зібрало все, що відомо про фільм "Малевич", попередні стрічки про художника, біографію засновника супрематизму та виставку "0.10".
Знімання фільму розпочалося до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але через воєнні дії його завершували вже під час війни, що внесло свої корективи у процес виробництва.
Прем'єра стрічки відбудеться 1 листопада 2024 року на Київському міжнародному кінофестивалі "Молодість", а на широкий екран "Малевич" вийде навесні 2025 року.
У головних ролях фільму знялися:
- Віталій Ажнов (Казимир Малевич);
- Олександр Новіков (Володимир Татлін);
- Христина Корчинська (Федорак);
- Марина Кошкіна (Наталя, кохана Малевича);
- Олексій Горбунов;
- Ірма Вітовська-Ванца;
- Олександр Рудинський;
- Марія Рудинська;
- Наталія Васько.
Виробництво фільму
Фільмування проходило у Києві, Мощуні, Ворзелі, Пущі-Водиці, Халеп'ї та Кончі-Заспі. Більшість локацій, які планували на Харківщині, виявилися зруйнованими під час війни.
Через повномасштабне вторгення виробництво фільму ускладнилося, але творча команда вирішила не зупинятися й продовжувати роботу, попри складні умови. Оператор фільму Сергій Михальчук також перебував на передовій, що підкреслює важливість цього проєкту для всієї команди.
Музику до стрічки написали італійський композитор Рафаелле Петруччі та клавішник гурту "Океан Ельзи" Мілош Єліч.
У фільмі також звучатиме улюблена пісня Малевича "Гуде вітер вельми в полі", що додає особливої атмосфери історичним подіям.
Структура та сюжет фільму
У фільмі "Малевич" немає чіткої хронологічної послідовності. Стрічка складається з чотирьох частин — так званих квадратів, кожен із яких описує важливий період із життя художника. Така структура відсилає до стилю творчості самого Малевича, який відомий прагненням виходити за межі традиційних рамок.
Фільм охоплює періоди ранньої творчості Малевича, враховуючи останню футуристичну виставку "0,10", де він представив свій "Чорний квадрат".
Також показано його діяльність у Вітебській художній школі та роботу в Художньому інституті, де Малевич вперше наважився відобразити у роботах Голодомор, який він бачив на власні очі під час експедицій до українського села. Саме за це його переслідувала радянська влада.
Фільм порушує питання, що стоїть за "Чорним квадратом", і вплітає історію Малевича у сучасний контекст російсько-української війни. Війна показана не лише через призму історії СРСР, але й через нинішні реалії.
Малевич у Конотопі
Окремо у фільмі розглянуто період життя Малевича на Сумщині. Він провів дитинство та юність у Конотопі та Білопіллі, де вперше зустрівся з художниками, які писали ікони для місцевого собору. В Конотопі Малевич усвідомив себе як художника і намалював свої перші картини.
"Малевич" — це не лише художній фільм, але й культурна місія. Як зазначають творці фільму, стрічка покликана "відвоювати Малевича" у Росії, повернути його до українсько-польського контексту та розкрити світові його справжнє походження. Багато людей до цього часу сприймають Малевича як російського митця, але фільм змінює цей наратив, підкреслюючи українські корені художника.
"Малевич" режисерки Дар'ї Онищенко — це спроба показати українську ідентичність художника, який став однією з найвпливовіших постатей світового авангарду. Стрічка, створена під час війни, не лише розповідає про минуле, але й проводить паралелі з сьогоденням, показуючи, що боротьба за культурну спадщину триває.
Фільми про Малевича: що подивитися
"Малевич. Український квадрат", 2018
Режисер: Дмитро Джулай
Документальний фільм "Малевич. Український квадрат" вийшов у 2018 році, його режисером став Дмитро Джулай. Виробництво фільму здійснила українська редакція міжнародної медіакорпорації "Радіо Свобода". Стрічка пропонує новий погляд на життя та творчість видатного художника Казимира Малевича, досліджуючи його зв'язок з Україною.
Фільм розкриває маловідомі факти біографії Малевича, акцентуючи на українському контексті його життя та творчості. Особливу увагу приділено тому, як українська культура вплинула на формування його художнього стилю та супрематизму, відзначеного "Чорним квадратом". Автори стрічки ставлять акцент на тому, що українське народне мистецтво було важливим джерелом натхнення для Малевича, що він сам визнавав в автобіографії.
У фільмі також представлені коментарі дослідників творчості Малевича з України, Росії, Польщі та Франції, включно з Дмитром Горбачовим та Жаном-Клодом Маркаде. Важливою частиною стрічки стала розповідь російської дослідниці Ірини Вакар, яка віднайшла архівну справу Малевича, де художник вказав своєю національністю "українець".
"Малевич", 2019
Режисери: Володимир Луцький та Ігор Малахов
"Малевич" — документальний фільм про художника-новатора Казимира Малевича.
Прем'єра фільму "Малевич" відбулася у 2018 році, він став результатом співпраці України й Італії. Режисерами були Володимир Луцький та Ігор Малахов, а виробництвом займалися компанії Fresh Production Group і Pilgrim Film. Стрічка досліджує життя та творчість одного з найвидатніших художників XX століття — Казимира Малевича.
У центрі сюжету — українська частина життя і творчості Малевича, яка раніше залишалася мало вивченою. Фільм відкриває глядачам нові факти про походження митця, зокрема визначення його місця народження в Києві. Окрім цього, стрічка розповідає про кіносценарій, який Малевич планував створити разом із авангардним режисером Гансом Ріхтером.
Фільм стає першою спробою широко представити цей задум художника та його вплив на сучасне мистецтво.
Тривалість фільму становить 89 хвилин, він знятий українською та російською мовами.
Malevich Suprematism, 1971
Режисер: Лутц Бекер
Робота є інноваційною даниною творчості Казимира Малевича та його теорії супрематизму. Режисер Лутц Бекер поєднує читання зібраних есеїв художника з абстрактною анімацією, створеною на основі одного з його нереалізованих сценаріїв для фільмів. Фільм належить до колекції Arts Council England.
Жанр роботи охоплює анімацію, авторський рухомий образ та документальне кіно. Стрічка створена у Великій Британії. Мова — без діалогів, з англійськими субтитрами.
Знімання фільму розпочалося до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але через воєнні дії його завершували вже під час війни, що внесло свої корективи у процес виробництва. Творча команда виявила стійкість і рішучість, незважаючи на складні обставини.
Прем'єра стрічки відбудеться 1 листопада 2024 року на Київському міжнародному кінофестивалі "Молодість", а на широкий екран фільм вийде навесні 2025 року.
Хто такий Казимир Малевич та чому його роль важлива для мистецтва
Казимир Северинович Малевич народився 23 лютого 1879 року в Києві, у сім'ї польського походження, що жила на території тодішньої Російської імперії. Його батько, Северин Антонович Малевич, був інженером на цукрових заводах, що означало часті переїзди сім'ї з місця на місце. Через це Казимир з дитинства бачив різноманітні куточки України та Росії, що пізніше відобразилося в його мистецтві, яке відзначається багатогранними впливами.
Малевич з ранніх років проявляв інтерес до малювання. Однак, як і багато інших великих художників, його шлях до мистецтва був нелегким. Батько, вважаючи художнє мистецтво непрактичним, наполягав на тому, щоб Казимир обрав іншу професію. Проте юнак наполягав на своєму і врешті-решт почав навчатися малювання самотужки.
Якою була освіта Малевича
Перші кроки в малюванні Малевич робив без формальної освіти, навчаючись здебільшого через самостійні спроби та вивчаючи творчість інших. Пізніше він навчався в Київській рисувальній школі, а також на приватних уроках у відомого українського художника Миколи Пимоненка, який був для нього важливим наставником. Однак Казимир Малевич не отримав повної формальної художньої освіти, що, на думку багатьох мистецтвознавців, дало йому розвинути власний унікальний підхід до мистецтва.
Після нетривалого перебування в Києві Малевич переїхав до Курська, де активно розвивав свої художні навички та контактував з іншими митцями. На початку XX століття він брав участь у створенні об'єднань художників-самоуків і вже тоді починав проявляти себе як експериментатор.
Вплив авангарду та розвиток супрематизму
На початку своєї кар'єри Малевич цікавився реалістичним мистецтвом і народною творчістю. Його ранні роботи були впливовими в межах академічного реалізму, але згодом художник почав поступово відходити від цього стилю, зацікавившись авангардними течіями, які домінували в мистецькому середовищі на початку XX століття.
У 1910-х роках Малевич переїхав до Москви, де опинився в центрі художніх експериментів того часу. Саме тут він захопився кубофутуризмом, одним із головних напрямів тогочасного європейського авангарду.
Проте вже в 1915 році Малевич здійснює прорив у мистецтві, створюючи свій найвідоміший твір — "Чорний квадрат на білому тлі". Цей твір став маніфестом нового художнього напряму, який художник назвав супрематизмом. Супрематизм базувався на абстракції, відходив від реалістичного зображення дійсності та зосереджувався на використанні простих геометричних форм і кольорів.
Саме "Чорний квадрат на білому тлі" втілив ідеї абсолютного відходу від натуралізму та прагнення художника до нуля форм. Картина стала справжнім символом нового мислення в мистецтві. Малевич прагнув через свої абстрактні форми виразити космічні та духовні концепції, які, на його думку, мали вивести мистецтво за межі традиційного зображення природи.
Київський період Казиміра Малевича та зв'язок з Україною
У 1920-х роках Казимир Малевич повернувся до Києва, де працював викладачем у Київському художньому інституті. Цей період був надзвичайно важливим для українського мистецтва, оскільки Малевич відіграв ключову роль у формуванні київського авангарду. Він впливав на молодих митців, зокрема завдяки своїм лекціям та теоретичним роботам. У Києві він публікувався в журналі "Нова генерація"Журнал, що виходив з жовтня 1927 до грудня 1930 року в Харкові під редакцією поета Михайля Семенка., який був важливим осередком авангардного руху в Україні.
Саме в цей період творчість Малевича ще більше підкреслює його зв'язок з українською культурою, яка, як він сам неодноразово зазначав, глибоко вплинула на його мистецтво. Народне мистецтво, українські орнаменти та фольклор надихали його на пошук нових форм і методів вираження.
Проблеми з радянською владою та арешт
Проте, з посиленням тоталітарної радянської влади та зміною політичного курсу у бік реалізму, становище Малевича та інших авангардних художників різко погіршилося. Після смерті Леніна нове радянське керівництво, очолюване Йосипом Сталіним, почало активні репресії проти всіх форм мистецтва, що не відповідали вимогам соціалістичного реалізму.
Малевич стає одним із тих, хто зазнав переслідувань через свою відмову від реалізму та незгоду із новими політичними реаліями.
У 1930 році його навіть заарештували за підозрою в шпигунстві після закордонної поїздки до Польщі та Німеччини, де він мав виставки робіт. Хоча його швидко звільнили, тиск на художника не припинявся. Малевича перестали публікувати, заборонили виставлятися, а багато його робіт було знищено або приховано.
Малевич: останні роки життя
Попри репресії, Казимир Малевич продовжував писати до кінця своїх днів. Його здоров'я погіршувалося, але він залишався вірним своїм ідеям та художнім принципам. 15 травня 1935 року художник помер у Ленінграді (нинішньому Санкт-Петербурзі) після тривалої хвороби.
Малевича поховали за власним бажанням під знаком чорного квадрата на могильному камені, що символізувало для нього завершення творчого шляху і досягнення "нульової" точки мистецтва.
Чим відома виставка "0,10"
"Остання футуристична виставка картин «0,10»" (нуль-десять) — значна подія в історії авангарду, яка проходила в художньому бюро Надії Добичиної на Марсовому полі в Петрограді (Санкт-Петербург) з 19 грудня 1915 до 17 січня 1916 року. Виставка об'єднала кількох провідних митців того часу, серед яких Казимир Малевич, Володимир Татлін, Любов Попова, Іван Клюн та інші, і представила новий напрям в авангарді — супрематизм.
Назва "0,10" символізує нуль — відсутність предметних форм, які панували у супрематизмі, та десять — кількість художників, які спочатку планували брати участь у виставці. Однак, коли учасників стало чотирнадцять, назву вирішили залишити незмінною.
Виставка стала ключовою в переході від футуризму до супрематизму — нового напряму, який презентував Казимир Малевич. Він розмістив свою знакову роботу "Чорний квадрат на білому тлі" на покуті, де зазвичай висіли ікони, що стало своєрідною революцією в мистецькому просторі. Разом із цією роботою Малевич представив такі картини, як "Чорний хрест", "Чорний круг" та "Червоний квадрат".
Попри нинішнє визнання виставки як одного з видатних досягнень авангарду, на той час вона викликала скептичні відгуки. Деякі критики, зокрема Олександр Бенуа, різко відгукувалися про роботи Малевича, особливо про його рішення повісити "Чорний квадрат" на покуті.
Як зазначає Жан-Клод МаркадеОдин з дослідників художника: "«Чотирикутник» панував на стикові двох стін, на підвищенні, як ікона в червоному кутку православних будинків, — джерело й генератор «супрематизму малярства», що наповнював обидва зали. У травні 1916 року Малевич відповідає на статтю Олександра Бенуа: «У мене — одна гола, без рами (як кишеня) ікона мого часу, й важко боротися. Але щастя бути не подібним на вас дає сили йти все далі й далі в пусто-пустель. Бо там тільки преображення…. І на моєму квадраті ніколи не побачите посмішки милої психеї. І ніколи він не буде матрацом любові»".
Важливою частиною виставки стала книга-маніфест "Від кубізму до супрематизму. Новий живописний реалізм" ("От кубизма к супрематизму. Новый живописный реализм"), яку видав Михайло Матюшин і яка роз'яснювала ідеї супрематизму для глядачів.
У квітні 1917 року учасники виставки об'єдналися в нове мистецьке угруповання під назвою "0,10", яке продовжувало розвиток авангардних ідей у післяреволюційний період.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
