У День памʼяті захисників, які загинули у боротьбі за Україну, письменниця і парамедикиня добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри" Олена Герасим'юк та письменник і військовий Євген Лір запустили проєкт "Недописані".
Проєкт присвячено пам'яті людей літератури, чиї життя забрала Росія.
Нині вдалося ідентифікувати 165 людей, які загинули з 2014 року: наймолодшому, Степану Чубенку, 16 років, найстаршому, Богдану Слющинському, 75.
"«Недописані» — проєкт памʼяті тих, чия історія в літературі обірвалася. Наші герої — це письменники, перекладачі, поети, редактори, видавці, есеїсти, літературознавці, бібліотекарі та промоутери книжкової справи. Чоловіки і жінки, військові і цивільні, відомі автори і ті, хто відкрив свій голос незадовго до загибелі", — йдеться у повідомленні засновників.
У коментарі для Суспільне Культура вони розповіли більше про проєкт та його майбутнє.
Коли виникла ідея проєкту
Олена Герасим'юк зазначає, що вперше вона задумалась зібрати імена вбитих Росією письменників у 2020 році — як продовження проєкту "Розстрільний календар"Це книга, де на понад 430 сторінках викладається по днях хроніка політичних репресій у СРСР., тільки додати до заголовка "Наші часи".
Вона додає, що перша книга показувала, що у "радянської системи знищення людей" не було вихідних. Але сучасна Росія робить абсолютно те саме — знищує митців, активістів, громадських діячів.
"І ці злочини треба фіксувати зараз, звинувачуючи агресора у геноциді на міжнародній платформі. Адже «олюднені» втрати — це дуже сильний аргумент, який розбиває російську пропаганду. Дуже болючий аргумент. Дуже невідворотний, коли говориш не про сухі цифри, а про людей, які мали потенціал зробити світ довкола себе кращим. Наша правда, твори наших ветеранів війни є вакциною проти російської пропаганди у світі".
Євген Лір додає, що історія цього проєкту для нього теж почалася у 2020 році.
"Ми з Оленою багато обговорювали меморіалізацію українських авторів, що зазнали репресій від росіян у радянський період. Згадували про менш відомих письменників, про тих, хто і досі живий або нещодавно спочив, а архіви творів, щоденники і спогади так і лишилися незаписаними", — зазначає він.
Тоді ж, у 2020 році, якраз почався судовий процес за позовом Віктора Медведчука до видавництва Vivat та історика Вахтанга Кіпіані, які видали документи, присвячені справі письменника Василя Стуса.
"Мене це зачепило. Як так — Людина загинула, а один із його катів ще й качає права?" — говорить Лір.
Саме тоді спало на думку розіграти фінальне засідання у справі Стуса у форматі аудіоспектаклю. До Ліра приєдналися Макс Кідрук, який озвучив самого письменника, а також Олена Герасим'юк, Олександра Гонтар, Саша Кладбіщє та Дмитро Ужасний у ролі свідків.
Тоді ж Лір почав роботу над зібранням української готичної поезії доби Червоного ренесансу "Пісні тіней і порожнечі": "Хотілося дати відповідь на одвічні питання, що лунали на книжкових подіях — а де наш Едґар По? а де наш Говард Лавкрафт? Показати, із чого могла сформуватися автентична українська традиція готики, якби не росіяни".
Сам перелік загиблих письменників Олена Герасим'юк і Євген Лір почали складати навесні 2023 року — тоді до нього належало 48 імен.
Формат проєкту "Недописані"
Євген Лір розповідає, що формат проєкту важко описати, оскільки мета — "стати відлунням голосів тих, у кого росіяни забрали життя".
Окрім соцмереж (зараз у проєкту "Недописані" є сторінка в Instagram та X), буде створено сайт та інші різноманітні формати.
Зараз уся команда працює на волонтерській основі, це люди, які відгукнулися на повідомлення письменника в X. Вони переважно спілкуються з родичами та друзями загиблих, шукають книжки, допомагають зібрати інформацію, а також працюють над айдентикою, сайтом та іншими аспектами проєкту.
"Обов'язок письменників нашого покоління — говорити тепер двома голосами. За себе і ще за когось іншого. Ціль Росії — змусити нас замовкнути. Але ми постараємось зробити нашу крихту роботи для майбутніх поколінь, аби не згаснути у історії. Аби зберегти пам'ять про якомога більше доль наших сучасників, яких забрала війна. Аби полегшити справу нащадкам і у них не було сумніву, якою ціною далась свобода України", — каже Олена Герасимʼюк.
Письменниця додає, що втрати сьогодні настільки великі, що навіть сотні проєктів пам'яті не буде достатньо, щоб охопити історії кожного та кожної. І попри це про них треба говорити вже зараз і потроху наповнювати сайт, спілкуючись із рідними полеглих — збирати свідчення, інтерв'ювати сучасників.
"Сподіваємось, у майбутньому це стане зручною базою, аби кожен міг взяти інформацію для своїх проєктів і понести знання про цих авторів далі. Так працюватиме пам'ять", — ділиться Герасимʼюк.
Долучитися до проєкту може будь-хто: засновники закликають поділися іменами людей літератури, що загинули через росіян у коментарях. Також можна долучитися на волонтерських засадах.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
