Як живопис надихав світовий кінематограф

Як живопис надихав світовий кінематограф

"Поцілунок" Клімта, втілений Леонардо Ді Капріо та Мішель Вільямс
Густав Клімт і Мартін Скорсезе. Колаж Ніка Назаренко/Суспільне Культура

Багатьом великим художникам вдалося увічнити на своїх полотнах сцени повсякденного життя або вигадані портрети. Але вони не знали, що згодом їхні роботи будуть інтегровані в інший жанр кіно.

Мистецтво надихало кінематограф протягом усієї історії, а знамениті режисери часто творили під впливом митців, які творили до них. Яскравий омаж, жест поваги, реінтерпретація або пародія, референси на роботи інших митців — це все про способи надати глибшого виміру зображенню на екрані.

У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає про сцени з відомих фільмів, які були взяті безпосередньо з творів мистецтва.

Едвард Гоппер та Вім Вендерс

Як живопис надихав світовий кінематограф
Едвард Гоппер, "Опівнічники". Фото: Art Institute of Chicago

Картини американського художника Едварда Гоппера є популярним джерелом натхнення та референсом для багатьох авторів кіно. У його роботах є все необхідне для побудови ідеального кадру — мінімалізм, геометрична простота, контраст між кольорами, який чітко окреслює світло та тінь, а самі герої ніби застигли "на паузі" посеред сцени діалогу.

Німецький режисер Вім Вендерс є одним з багатьох кінематографістів, що зазнали впливу Гоппера, і часто цитує художника у різноманітних роботах.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Кадр з фільму "Кінець насильства". Фото: Metro-Goldwyn-Mayer

Гопперівські образи можна простежити у творчості Вендерса ще з його першого американського повнометражного фільму — "Геммет" 1982 року, а також у стрічках "Американський друг" (1977), "Париж, Техас" (1984) та "Заходьте без стуку" (2006).

У книзі "Пікселі Поля Сезанна: і роздуми про інших художників" 2015 року Вендерс пише: "Усі картини Едварда Гоппера можна було б узяти з одного довгого фільму про Америку, кожна з яких була б початком нової сцени".

Зокрема, у фільмі "Кінець насильства" (1997) Вендерс використав розширене відтворення роботи "Опівнічники", розбивши картину на кадри з різних ракурсів, щоб доповнити сюжетну лінію, а не лише кадр.

У 2020 році Вім Вендерс випустив окремий фільм під назвою "Дві-три речі, які я знаю про Едварда Гоппера" (Two or Three Things I Know About Edward Hopper), де розповідав про своє захоплення та натхнення художником.

Алекс Колвілл та Вес Андерсон і Майкл Манн

Фільми Веса Андерсона часто фокусуються на візуальній довершеності, композиції та симетрії кадру.

Для збагачення кадру режисер часто транслює у роботах омажі на картини. Найвідомішим референсом є кадр із фільму "Королівство повного місяця", де Андерсон віддає шану картині Алекса Колвілла "На острів Принца Едуарда" 1965 року.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Алекс Колвілл, "На острів Принца Едуарда", 1965. Фото: Wikipedia

Незважаючи на те, що стиль Веса Андерсона є легко впізнаваним (насичені кольори, симетрія), сам режисер зазначає, що він не прагне до конкретної "естетики", натомість намагається підвищувати рівень робіт із кожним новим фільмом. Тому референси до картин можуть бути чудовим інструментом у цьому.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Кадр з фільму "Королівство повного місяця". Фото: Focus Features

"Обидва кадри зосереджені навколо жіночої фігури, яка тримає бінокль і дивиться через нього прямо на аудиторію. Втім, єдина подібність між двома роботами — це море", — пише Collector.

У виданні звертають увагу на деталі: "Картина Колвілла задрапірована в блідо-блакитний відтінок, а кадр Андерсона контрастує з помаранчевими та червоними кольорами. Тло маяка на останній картині ще більше підсилює центральне обрамлення та симетрію, додаючи фірмові штрихи Веса Андерсона до посилання на Колвілла".

Як живопис надихав світовий кінематограф
Алекс Колвілл. Фото: Алекс Колвілл, картина "Тихий океан", 1967

Ще один відомий приклад впливу картини Ковілла простежується у фільмі Майкла Манна "Сутичка" (1995).

Як на картині Ковілла "Тихий океан" (1967), так і у кадрі з фільму Манна головна увага зосереджена на пістолеті, що лежить на першому плані, а також на одинокій чоловічій фігурі, що стоїть спиною до глядачів і дивиться на океан.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Кадр з фільму "Сутичка". Фото: Warner Bros.

Колвілл створив картину під сильним впливом французьких екзистенціалістів — Жана-Поля Сартра й Альбера Камю. Саме цей період мистецтва допоміг йому якнайкраще передати напругу, травму та безвихідь. Тому настрій картини абсолютно збігається з духом стрічки: він — похмурий, жорстокий та філософський, що притаманно багатьом режисерським роботам Манна.

Джон Касере та Софія Коппола

Ті, хто бачили стрічку "Труднощі перекладу" режисерки Софії Копполи, зможуть пригадати першу сцену, де Скарлетт Йоганссон лежить у готельному номері.

Софія Коппола відкрито зізнавалася, що головним джерелом натхнення для цього кадру стала творчість американського фотореаліста Джона Касере, зокрема його картина 1973 року під назвою "Ютта", яка, власне, і з'являється у фільмі на стіні в готельному номері Шарлотти.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Джон Касере, "Ютта" Джон Касере, 1973. Фото: meiselgallery

Касере був найбільш відомий завдяки картинам жінок у спідній білизні, у яких він зосереджувався переважно на середній частині тіла, зазвичай підкреслюючи сідниці й таз.

Художник почав працювати над серією картин ще у 1969-му і продовжував малювати жіночі труси аж до смерті у 1999 році. Цікаво, що ці картини Касере часто звинувачують у сексуальній об'єктивації жіночого тіла, а Софія Коппола є однією з найвідоміших режисерок у світі, яка у своїх сюжетах звертається до жіночих історій та досвіду.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Кадр з фільму "Труднощі перекладу". Фото: Focus Features

"Вступна сцена фільму дійсно задає тон завдяки розмитому фокусу камери, теплим коричневим і рожевим тонам, а також доданому елементу тихої музики на задньому плані... Це ті маленькі прийоми Копполи, які роблять її стиль таким індивідуальним і неповторним", — зазначала кінокритикиня та дослідниця творчості Софії Копполи Дара Блок.

Жан-Огюст-Домінік Енгр та Жан-Люк Годар

У своїх роботах Жін-Люк Годар часто черпав натхнення з живопису, запозичуючи сцени з окремих картин та розвиваючи їх у фільмах.

Найбільш впізнаваним цей прийом став у стрічці "Пристрасть" 1982 року. У ній Годар взяв за основу картину "Внутрішній світ гарему" (1828) Жана Огюста Домініка Енгра, де оголена жінка є центром композиції.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Жан-Огюст-Домінік Енгр, La Petite Baigneuse-Interieur De Harem. Фото: Louvre Museum

Годар також відомий тим, що досліджує оголеність у своїх кінотворах, цього разу через відлуння роботи французького художника. Атмосфера сцени фільму точно передає суть картини, на яку робиться посилання. Кілька оголених жінок відпочивають у хамамі, їхні пози схожі, і навіть синя чалма, яку носить жінка на задньому плані, відповідає оригінальній картині.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Кадр з фільму "Пристрасть". Фото: Parafrance Films

Густав Клімт і Мартін Скорсезе

Один із найвідоміших фільмів Мартіна Скорсезе "Острів проклятих" (2010) віддає данину поваги найбільш знаковій роботі Клімта — "Поцілунку" (1908–1909).

Зокрема, сцена, де герой Леонардо Ді Капріо обіймає ілюзію своєї дружини Долорес, яскраво перегукується із закоханими Клімта на багатьох рівнях. Від жовтуватих та помаранчевих тонів кімнати, в якій вони перебувають, до пристрасних жестів і квітчастої сукні Долорес.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Густав Клімт, "Поцілунок", 1908. Фото: Google Art Project

Скорсезе відтворює зображення, проте з більшим рівнем контрасту. Його сцена темніша як за кольором, так і за емоціями, забираючи мир та блаженство оригіналу і перетворюючи їх на біль.

Коли Ді Капріо та Мішель Вільямс повторюють позу з картини, їхні обличчя виглядають розгубленими та сповненими болю, а картина Клімта випромінює тепло та кохання.

Як живопис надихав світовий кінематограф
Кадр з фільму "Острів проклятих". Фото: Paramount Pictures

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок