У Лондоні завершився книжковий ярмарок, що цьогоріч тривав протягом 12–14 березня.
Організатором українського книжкового стенда був Український інститут книги. Офіційне відкриття стенда відбулось 13 березня.
За даними Українського інституту книги, на Лондонському книжковому ярмарку було понад 30 000 відвідувачів, 1000 видавництв, і вдалось провести 200 подій та дискусій.
Серед тих, хто відвідав події про Україну та український стенд: тимчасово повірений у справах України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії Едуард Фесько, Посол Естонії у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії Його Високоповажність пан Вільяр Лубі, представники Британської ради Ребека Гарт та Сінед Рассел, віце-президентка Міжнародної асоціації видавців Гванца Джобава, колишній президент Міжнародної асоціації видавців Хʼюго Сетзер, депутатка Верховної Ради Наталія Піпа та ін.
На українському стенді презентували свої книги 8 видавництв: "Видавництво Старого Лева", "Навчальна книга – Богдан", CP Publishing, "АССА", Tianachu, "Ранок", "Наш формат", SNOWDROP.
"Українська дитяча література популярна за кордоном через високу якість ілюстрацій, тому часто видавці привозять ілюстровані видання для привернення уваги до стенду. Значна кількість представлених назв була про війну росії проти України — сигнальні примірники «Як це, війна? Психологічний досвід повномасштабного вторгнення» Іллі Полудьонного й Марка Лівіна, «Вірші з бійниці» військового і поета Максима «Далі» Кривцова, «Точка неповернення» військового, захисника Донецького аеропорту Дмитра Вербича, «Кіра. Дорога додому» Олесі Остафієвої; «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна, «Тут були ми» військового Артура Дроня, книжка-картинка «Дім» Катерини Тихозорої тощо", – коментують в УІК.
Однією з ключових подій стала дискусія "Влада людей" (Power of People), у якій взяли участь:
- Девід Патрікаракос — воєнний кореспондент, журналіст, автор книжки "Війна у 140 знаках";
- Емма Грем-Гаррісон — військова журналістка The Guardian, яка висвітлювала палестино-ізраїльський конфлікт.
- Ірина Старовойт — українська історикиня та запрошена дослідниця Оксфордського університету;
- Олеся Хромейчук — історикиня, директорка Українського інституту в Лондоні, письменниця.
"Під час розмови Девід Патрікаракос, який провів купу часу в Бахмуті, де отримав травму, порушив важливе питання. Він сказав, що для нього сила українців відкрилася якраз не тільки й не стільки у військовому протистоянні, як у силі ненасильницьких рухів опору. Він також згадав про Рух жовтої стрічки та про рух "Зла Мавка", які діють на окупованих територіях і які, власне, підкреслюють, що це не території, що це люди, люди, які мають вибір і їхній вибір — це Україна", — прокоментувала культурна менеджерка Ольга Муха.
Ще одна подія "Попри війну: виклики та динаміка репрезентації української літератури у світі" (Despite the War: Challenges and Dynamics in Representing Ukrainian Literature Globally) була присвячена перекладу. У розмові взяли участь фахівці та перекладачі Уям Блекер, Ніна Кур'ята, Тетяна Горюшина, Ангеліна Трофимчук.
У коментарі Суспільне Культура культурна менеджерка, докторка філософських наук, культурологиня Ольга Муха розповіла про те, чому тема сталості стала основною для українського представництва.
"Цього року Україна вже не просила про допомогу, а вже виступала як повноцінний партнер і член, тобто Український інститут книги заплатив за свою участь, заплатив за стенд. Це дуже важливо насправді, тому що ми виборюємо свою суб'єктність культурну як повноцінні партнери, а не як якісь бідні родичі, яким потрібно постійно допомагати", — зазначила Муха.
"Найважливіше, що цей стенд був, що представництво було, тому що насправді в подібних бізнес-проєктах основне — це сталість. Це сталість присутності й це сталість лобіювання своїх інтересів", — додала експертка.
Муха коментує, що робота над стендом та присутність України на книжкових ярмарках — це робота на майбутнє:
"Це такий вистріл вдовгу і робота вдовгу, тому що результати насправді зазвичай з'являються впродовж наступних навіть не місяців, а років, тому тут стабільність присутності презентації, напрацювання якихось сталих контактів дуже і дуже важливо".
"У 2022 році треба було звернути увагу світу, вони прибігали й питали: «Ви як?». І було важливо, щоб всі вивчили, що Україна — не Росія, що відбувається і яка насправді ситуація. У 2023 році моїм мотто роботи зі стендом і з програмою було використати інтерес до України, який сформувався через війну, для того щоб вибудувати стабільний інтерес до української культури й літератури, зокрема", — розповіла Ольга Муха.
Менеджерка міжнародних проєктів УІК Ангеліна Трофимчук зазначила, що видавці постійно перебували у перемовинах зі своїми партнерами, та припустила, що вже скоро, можливо, побачимо результат. Серед партнерів, з якими вів перемовини Український інститут книги, — локальні видавці, що зацікавлені в українській літературі.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
