14 грудня в український кінопрокат повертається фільм "Виживуть тільки коханці" з Тільдою Свінтон (відомою також за ролями у стрічках "Три тисячі років бажань" та "Суспірія") і Томом Гіддлстоном ("Локі") у головних ролях.
Режисером картини є Джим Джармуш — культова постать у сучасному кінематографі, він відомий своїм унікальним і нестандартним підходом до створення стрічок.
Суспільне Культура зібрало найпопулярніші фільми Джармуша, а також цікаві факти про його роботу й режисерський стиль.
Виживуть тільки коханці (2013)
Це історія вампірського кохання, дія якої розгортається в сучасних Детройті та Танжері. Сюжет розповідає про багатовікові стосунки між Адамом (Том Гіддлстон) та Євою (Тільда Свінтон), двома витонченими вампірами-відлюдниками, які вижили, харчуючись кров'ю добровільних людських донорів.
Говорячи про ідею фільму, Джим Джармуш розповів, що хотів зняти історію кохання, яка вже давно була у нього в думках.
"Я хотів зробити щось з вампірами і з Тільдою", — пояснив режисер, який є великим шанувальником акторки.
"Вона вміє розставляти пріоритети в тому, що дійсно важливо в житті. Одного разу я слухав її, здається, ми обідали з Патті Сміт, і я подумав: «Боже, якщо вся культура зруйнується, я піду за ними. Вони мої лідери, жінки — це шлях, яким нам треба йти»".
Режисер поділився, що один із найкращих моментів у його житті стався під час зйомок фільму "Межі контролю", де також зіграла Свінтон.
"Ми закінчили дубль, і я сказав: «Тільдо, це було так прекрасно, ти вийдеш за мене заміж?». А вона відповіла: «Любий, ми вже одружені». Я був ладний померти", — розповів Джармуш.
Фільм "Виживуть тільки коханці" отримав позитивні відгуки критиків, які хвалили стильний візуальний ряд та нетрадиційну структуру оповіді. Наприклад The New York Times назвали стрічку однією із "найсолодших робіт пана Джармуша — сповнену рідкісних і розкішних образів та звуків, важку від тужливих зітхань і пересипану дотепними жартами".
Кава та сигарети (2003)
Ще одна незалежна робота Джармуша, яка складається із серії мініновел, у кожній з яких два-три персонажі ведуть бесіди за кавою та сигаретами. Така структура дозволяє дослідити різноманітні перспективи й теми, а також зберігає наратив фільму свіжим і цікавим протягом усього хронометражу. Розмови героїв варіюються від гумористично-абсурдних до гостро-філософських, а кожна новела знята в чорно-білих кольорах.
В одному зі своїх інтерв'ю Джармуш розповів, що спочатку проводить кастинг, а вже потім пише сценарій: "Я маю загальну ідею історії, а потім, щоб мій мозок міг її розвинути, я думаю про актора".
Режисер поділився, що гроші він отримує за межами США, звертаючись до дистриб'юторів і просячи їх про попередню купівлю прав для показу фільму на їхній території. Джармуш має повний контроль над своїми фільмами, а також право на фінальний монтаж.
"Я не гравець. Якщо я маргінальний режисер — добре. Мені не подобається, коли люди, які раніше керували фабрикою спідньої білизни, беруть участь у кастингу мого фільму", — розповів режисер.
Пес-примара: Шлях самурая (1999)
Головну роль у стрічці виконав Форест Вітакер ("Останній король Шотландії"). Його герой Пес-примара — найманий вбивця, який під час виконання своїх завдань дотримується стародавнього кодексу самураїв.
Стрічка вирізняється поєднанням тематик Сходу і Заходу, у яких Джармуш спирається на традиції як самурайських фільмів, так і американських кримінальних драм. Візуальний стиль фільму також вирізняється: режисер використовує довгі плани, сповільнену зйомку і стилізовані ракурси для створення мрійливої та атмосферної картинки.
"Люди більше не дотримуються жодних кодексів. Межі, в яких існують організовані злочинні угруповання на кшталт мафії, стають дедалі меншими, тому що корпоративна злочинність узурпувала їх. Тож, гадаю, фільм певним чином відображає наше суспільство", — прокоментував Джармуш свою роботу в рік виходу фільму.
Патерсон (2016)
Фільм розповідає про один тиждень із життя водія автобуса на ім'я Патерсон (якого грає Адам Драйвер), що живе і працює в Патерсоні, штат Нью-Джерсі. Ця історія є тихим і медитативним дослідженням рутини та творчості, адже Патерсон пише вірші у вільний час і знаходить натхнення у повсякденних моментах свого життя.
Протягом фільму глядачі спостерігають за тим, як Патерсон спілкується зі своєю дружиною Лаурою, собакою Марвіном і людьми, яких він зустрічає на своєму автобусному маршруті. Фокусуючись на повсякденному житті Патерсона, Джармуш розкриває витончену красу його оточення та людей, з якими герой зустрічається, і пропонує замислитися над маленькими моментами, що з них складається наше життя.
"Патерсону подобається мати упорядковане життя, тому що це дозволяє йому дрейфувати і отримувати речі для творчої частини свого буття. Щодо мене, то я не люблю регламентованість. Моїм девізом завжди було: «Важко загубитися, якщо не знаєш, куди йдеш». Найкращий план — це відсутність плану. Я найщасливіший і найпродуктивніший, коли генерую ідеї. Саме тоді, коли я прокидаюся і не маю жодних запланованих справ, я багато чого встигаю зробити", — сказав Джармуш.
"Патерсон" отримав широке визнання критиків після виходу на екрани, багато з них високо оцінили спокійний і споглядальний тон стрічки, а також стриману та гармонійну гру Адама Драйвера в ролі Патерсона.
Стрічка також відзначилася використанням поезії — Джармуш додав у сценарій роботи реального поета Рона Паджетта.
Ніч на Землі (1991)
Фільм складається з п'яти окремих історій, кожна з яких розгортається в різних містах світу протягом однієї ночі. Сюжет досліджує життя різних водіїв таксі та їхніх пасажирів, а також розмови та взаємодії, які вони ведуть під час поїздок. "Ніч на Землі" — це фільм, в основі якого лежать персонажі, де особлива увага також приділена діалогам.
"Що мені найбільше сподобалося, так це ідея того, що в таксі ви перебуваєте з кимось наодинці й ви нічого не вкладаєте у ваші стосунки. Ви можете говорити все що завгодно, ви можете бути абсолютно чесними або ж відверто брехати", — розповів Джармуш.
Режисер зазначив, що саме ця свобода стосунків з абсолютно незнайомою людиною спонукала його із задоволенням взятися за проєкт. Враховуючи, що у своїх роботах Джармуш робить великий акцент на внутрішній світ героїв та розуміння людського розуму, саме можливість величезного простору для гри персонажів зробила "Ніч на Землі" такою світлою та радісною роботою.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
