Стеделек-музей – Міський музей Амстердама – тепер класифікує художника Казимира Малевича як українця. Раніше інституція називала його російським митцем. Про це 1 березня повідомило видання The Art Newspaper.
Речник музею заявив, що "тепер ми говоримо [про Малевича]: народився в Україні від батьків польського походження". Цю інформацію вже змінили в текстах на стінах і на сторінках вебсайту, вона буде включена також у майбутні комунікації, додає він.
У Стеделек-музеї зібрана найбільша поза межами колишнього СРСР колекція робіт художника. У 1958 році міська влада придбала її у спадкоємців відомого архітектора Гуго Гарінга, якому вдалось вивезти полотна з Німеччини, де вони підлягали знищенню як "дегенеративне мистецтво".
Хто такий Казимир Малевич
Казимир Малевич народився у Києві 1879 року, коли місто входило до складу Російської імперії, в українсько-польській католицькій сім'ї. До 17 років жив на Поділлі, Харківщині та Чернігівщині, де, як вважають, почав займатися аматорським малюванням. Пізніше 2 роки вчився у Київський мистецькій школі у Миколи Пимоненка.
На початку XX століття переїхав до Москви, навчався у місцевому училищі живопису, скульптури й архітектури. Малевича вважають одним із засновників супрематизму та кубофутуризму.
Восени 1930 року на допиті чекістів в Ленінграді Казимир Малевич називав себе українцем.
Більше про Казимира Малевича можна прочитати тут.
Айвазовський, Куїнджі та Рєпін у Метрополітен-музеї
Раніше у Музеї мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) змінили назву картини Едґара Деґа з "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українських костюмах", а Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Рєпіна перестали підписувати "російський художник".
У коментарі для Суспільне Культура історикиня мистецтва, яка займається деколонізацією, Оксана Семенік зауважувала, що важливо комунікувати зі світовими музеями про неправильні підписи до картин художників, адже "Це теж про наше місце в світі, і про знання людей про Україну, і про нашу культуру".
За її словами, світовим музеям складно зрозуміти, що Росія буквально грабувала країни поряд, хоча у Європі та Америці уже говорять про музейний колоніалізм, а також сприймають її тільки через призму "великої російської культури".
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
