Дитяча українськомовна література в Україні, здається, саме зараз досягає свого піку. Батьки (нарешті) у великому обсязі відмовляються від російськомовних книг на дитячих полицях. Хтось вимушено виїхав за кордон і у своїй безпековій валізі не знайшов різноманіття книг, які можна читати дітям ввечері. Ще частина родин втратила свої домівки та бібліотеки назавжди. Усі ці чинники зумовлюють пошук нової, якісної дитячої літератури українською мовою, як в українських книгарнях, так і за кордоном.
Видавництво "Vivat" спеціалізується на популярній літературі українською мовою. Дитячий сегмент не є основним, однак їхні книги та комікси для дітей і підлітків займають важливу частину видавничого портфелю. За рік повномасштабного вторгнення видавництво не тільки не зупинилося, а й продовжило нарощувати оберти, зокрема, в дитячій літературі. Друком вийшли книги як добре відомих українських авторів, так і нові імена.
Про те, як дитяча література пережила рік повномасштабної війни, авторка Суспільне Культура Юлія Дичук поговорила з Юлією Орловою – генеральною директоркою видавництва "Vivat".
Скільки дитячих книг ви видали за час повномасштабного вторгнення?
З початку повномасштабного вторгнення у видавництві Vivat вийшло 212 дитячих книг. Це як нові видання, так і додруки – половина з них написані українськими авторами. Усього за 2022 рік у видавництва вийшло біля 350 назв. Тобто дитяча книга – дуже важлива частина нашого портфелю.
Дитяча література про онкологію: історія створення книги "Бабуся та рак"
Яка ситуація з дитячими письменниками зараз? Чи часто надходять нові тексти і чи є нові імена в дитячій літературі?
Війна змінила багатьох: деякі автори "втратили голос", деякі після 24 лютого відчули, що потрібно переписати якісь тексти, дехто відклав майже готовий рукопис до кращих часів.
У перші місяці великої війни Vivat зосередився на роботі з рукописами, які вже були у нашому портфелі. У той період ми розглядали лише проєкти, які фіксували воєнну дійсність, допомагали долати травму і біль, підтримували українців і водночас відкривали світові правду. Але вже ближче до осені рукописи почали знову надходити. Інколи здається, що навіть ще активніше, ніж раніше.
Пропонують нові тексти як досвідчені автори, так і дебютанти. Наприклад, зовсім нещодавно у нас вийшли нові книги таких відомих українських дитячих авторів, як Леся Вороніна, Сашко Дерманський, Іван Андрусяк, Галина Ткачук, і поряд з ними перша книга молодої авторки Саші Войцехівської.
Воїни-котики з острова Паляниця: Тарас Компаніченко озвучив завершальну "Хоробру казку"
Який фокус на темах у дитячих текстах зараз? Чи є історії про втрату, біль, безпеку?
Українська дитяча література із 2014 року активно працює з травмою втрати: дому, рідних, звичних орієнтирів. Та повномасштабне вторгнення змусило ще активніше опрацьовувати ці теми, оскільки не всі дорослі можуть знайти слова для того, щоб пояснити дитині, що відбувається. Тож цю функцію зараз на себе взяла і література.
Приміром, книга Івана Андрусяка "Жерар-партизан" створена надихати дітей бути певними у майбутній перемозі. Попри моторошну казкову реальність (морська свинка боронить своє селище від наступу огидних орків) це дуже життєствердна і весела книга. Вона дозволяє відчути, що навіть у найстрашніший час можна жартувати і навіть цим перемогти ворога.
Так само цю ідею втілює книжка "Котики-патріотики", яка зараз готується до друку.
А от книжка про незламних звірят від Сашка Дерманського й Тетяни Копитової розповідає про співчуття, важливість взаємопідтримки, необхідність в усьому лишатися людьми й не покидати своїх чотирилапих друзів.
Книга "Мої вимушені канікули" Катерини Єгорушкіної, права на яку вже продані у п'ять країн Європи, працює безпосередньо із травмою, яку завдає війна. Книжка написана у формі щоденника дівчинки Віри, яка переживає початок повномасштабного вторгнення, вимушене переселення. Героїня роздумує над тим, що відбувається і що вона як дитина може зробити для перемоги. У "Моїх вимушених канікулах" є додаток від психологині Світлани Ройз — заспокійливі практики.
Ілюстратор Олександр Ком'яхов: "Поки на голову не впаде, я малюватиму"
Чи перевіряєте ви такі тексти на безпечність для дітей, аби зайвий раз не травмувати їх?
Для нас як для видавництва надзвичайно важливо забезпечити те, щоб діти не були травмовані чи ретравматизовані книгою, яку вони читатимуть. Саме тому рукописи книжок, які потенційно можуть стати сильним тригером для дітей або їхніх батьків, ми показуємо психологам, яким довіряємо, які усвідомлюють роль дитячої літератури в подоланні травми. Ми постійно працюємо зі Світланою Ройз, а наша авторка Катерина Єгорушкіна сама є психологинею за освітою.
Чи змінився попит на дитячу літературу і вибір книг?
Ми відзначаємо незначне падіння продажів дитячої літератури – десь до 5%. Напевно, це можна пояснити тим, що, тікаючи від війни, з України вимушено виїхала значна частина мам з дітьми. Натомість ми маємо відгуки відвідувачів наших книгарень, які говорять, що новими читачами стають колись російськомовні родини. Батьки прагнуть прививати любов до української мови через читання класних сучасних книжок. Традиційно у топі продажів залишаються казки, енциклопедії, дитяча класика.
Яке головне завдання у дитячої літератури ви вбачаєте сьогодні?
Ми виховуємо нове покоління. І нам важливо зробити це так, щоб у майбутньому вони могли захистити як себе, так і свою країну. Щоб це були вільні і щасливі люди. Люди з великої літери, а не орки. Нам важливо, щоб українці пишалися тим, що вони українці. І ці відчуття закладаються саме зараз, зокрема і через книги. Тому дитяча книжка – одна з найбільших відповідальностей видавництва.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
