Суспільне Культура та проєкт "Artилерія" розповідають про нове покоління якісної незалежної музики.
Здавалося, повномасштабна війна може вбити незалежну музичну сцену та витіснити музику на один із других планів. Однак за рік повномасштабного вторгнення масовий слухач нарешті звернув увагу на українську (а особливо україномовну) музику в поспішному бажанні відмежуватися від російських артистів. Здивувавшись, цей слухач зрозумів, що, виявляється, увесь цей час існувала просто величезна кількість музикантів, які творили у різних жанрах. "Ого!, – міг би подумати слухач, – це що, значить, що якісна українська музика існувала весь цей час?"
Так, існувала.
"Усі ці музиканти мали певний багаж, вони записували свої пісні. Просто медійні канали звернули на них свою увагу", – каже Антон Слєпаков, лідер гурту "ВГНВЖ".
"Такий жахливий привід вивів нас у люди і зробив музику, яка далека від попнапрямку, несподівано популярною", – говорить музикантка Alice Change.
Упродовж минулого року проєкт "Artилерія" розповідав про молоде та перспективне покоління незалежної української музики та досліджував, як його змінює повномасштабне вторгнення. У цьому тексті розповідаємо про тріумф зумерів, перехід на українську та "шароварну слину", а також про те, що зрештою відбулося з українською музикою з початку повномасштабної війни.
TikTok-феномен
TikTok виявився однією з найефективніших платформ для просування незалежної музики. Це, мабуть, найбільш надійний спосіб для артиста з "нульовим" бюджетом зустріти свою аудиторію. І найкраще цим інструментом користуються "зумери".
"У TikTok часто залітають якісь тупі треки. Має бути якась killer-фіча: так називають якісь моменти, які заїдають в голові”, – каже 19-річна Ліза Углач ("СТРУКТУРА ЩАСТЯ").
Ліза родом із села Княжичі на Київщині. Проєкт "СТРУКТУРА ЩАСТЯ" вона веде разом із Данилом та Сашею з гурту "Апатія". Раніше Ліза робила російськомовний поппанк, але з початком повномасштабної війни перейшла на українську, а жанр музики трансформувався у бік техно, вітч-хаусу та брейк-кору (хоча поппанк досі присутній).
Щомісячні прослуховування "СТРУКТУРИ ЩАСТЯ"" на Spotify – 356 тисяч слухачів. Пів року тому ми розповідали про Лізу ще до її дебютного альбому "СМУГА", коли в TikTok вірусилися її треки "Сидативи" та "Revoлюшен".
"Феномен "СТРУКТУРИ ЩАСТЯ" у тому, що вона ні на кого не схожа. Вона індивідуальність. Їй немає аналогів у Польщі, Білорусі, Росії. Вона сама видумала собі свій світ з кроликами і живе в ньому. Вона мультяшна і це дуже сильно чіпляє", – говорить про співачку Максим Нагорняк, музичний оглядач та автор YouTube-каналу "Bezodnya Music".
Тексти Лізи наповнені зумерським сленгом та відсиланнями до заборонених речовин. Однак за грайливими темпами та мелодіями приховані зовсім не веселі теми – аб'юз, селфгарм, депресивні стани, війна, забуття та смерть. А з першого погляду "стьобні" треки (як-от "Вебкам" чи "Труха") насправді порушують дискусійні теми. Така відкритість разом із глітчевим звучанням підкупає молодь, яка під час свого дорослішання сама проходить через неприємні та похмурі стани та події, особливо на тлі війни.
Зараз лише на фіті Лізи з іншим "зумерським феноменом" SadSvit у Spotify – майже 6 мільйонів прослуховувань.
До речі, про SadSvit. Це постпанк проєкт 18-річного Богдана Розвадовського з Івано-Франківська, який за цей рік став одним із ключових для інді-сцени. Широка аудиторія дізналася про SadSvit після вірусного треку "Касета", який використав для свого відео полк "Азов".
"Якщо раніше у мене була доволі вузька аудиторія – Івано-Франківськ і захід України, – то зараз це буквально вся Україна і поза її межами. Мені здається, я отримував більше задоволення від локальних слухачів, ніж від глобальних. Хоча я дуже люблю всіх слухачів і дуже сильно їм вдячний", – каже сам артист.
17 лютого SadSvit випустив новий альбом "Неонова мрія", до якого ввійшло 7 треків, серед яких "Силуети" – пісня про останній день війни, та трек, натхненний кіберпанковою пригодницькою відеогрою "Stray".
А проте, попри всі перемоги, у кар'єрі музиканта є один "неоднозначний момент". У попередньому альбомі SadSvit "Касета" досі є фіт з російським гуртом "Стул Сталина". А пізніше вийшов спільний трек SadSvit з фонк-артистом ARCHEZ. Частина слухачів та окремі музиканти (наприклад, ТУЧА) вказували, що ARCHEZ у червні (уже під час повномасштабного вторгнення) випустив пісню разом з росіянином SHADXWBXRN. Виникає питання: чому SadSvit "фітує" з артистом з таким неоднозначним бекграундом?
"SadSvit має просто попросити вибачення і сказати, що буде більш обачним. Однозначно, є питання до SadSvit. Але більше питань до ARCHEZ", – говорить Максим Нагорняк.
Ми зверталися до Sad Svit з проханням прокоментувати спільні треки з ARCHEZ та "Стул Сталина", але не отримали від нього відповіді.
Окрім згаданих вище артистів, TikTok також відкрив нам й інших "зумерів": vioria, Tery, renie cares, BRYKYKETS, Alice Change, Схожа, нестор, "артилерія" тощо. Головна відмінність цих музикантів у тому, що вони не будують довкола себе вигаданий та "вилизаний" образ, вони здебільшого щирі у своєму прояві – це видно на інтерв'ю та в соцмережах.
"У мене навіть образу немає навіть. Я – яка є. У нас більше щирості", – говорить нам "СТРУКТУРА ЩАСТЯ".
Макс Нагорняк каже:
"Вони (прим. – нове покоління музикантів) чесні. І вони чесні зі своєю аудиторією. З’явилися такі молоді артисти, як "хейтспіч". Дмитро (прим. – фронтмен гурту) на інтерв’ю бере і каже те, що думає. І все. І йому все одно. І Дмитро бере за це відповідальність. Якщо він помилився, то визнає це. На жаль, у артистів, які були популярними до 24 лютого, немає такої чесноти. Якщо вони "зафакапляться", то не вміють вибачатися".
Музика воєнного стану
"Війна – це жахливо, і ясно, що все життя перевернулося. Але чи мала б я те, що маю зараз, без повномасштабного вторгнення?" – питає Іра Панчук, вокалістка і сонграйтерка проєкту renie cares.
Сингл ТУЧІ "russia is a terrorist state" разом із кліпом проносить нас крізь злочини Росії проти України. Музична продюсерка Марія Тучка мала продуктивний рік, який відкрив її для значно ширшого слухача. Вона випустила ряд треків-рефлексій на повномасштабне вторгнення та розпочала блог "Туча контенту", де розповідає про проблеми сучасної музичної індустрії, радить нових артистів та робить ретроспективи на культурні феномени, на кшталт "Території А", фестивалів "Червона рута" чи "Таврійські ігри".
Ще один приклад – музичний проєкт "хейтспіч", який виник як реакція на повномасштабне вторгнення.
"Ми були несвідомими російськомовними чуваками з Одеси. І ми показуємо, як треба прорефлексувати цю ситуацію, які висновки треба зробити, як рухатися далі, – каже фронтмен "хейтспіч" Дмитро Однороженко. – Мені здається, ми потрапили у болючий момент, коли у всіх була відкрита рана".
"Хейтспіч" – український панк-рок гурт з Одеси. Особливістю їхньої музики є те, що вся вона здебільшого є реакцією на події повномасштабного вторгнення. Фронтмен гурту Дмитро Однороженко різко та часто з лайкою висловлює відкриту ненависть до росіян та глузує з них ("53", "діти сатани", "руzzкий мир"), критикує артистів, що співпрацюють з країною-агресором ("ГАВ"). Також говорить і про політику соцмереж, які банять за контент про війну в Україні ("заблокуйте цю пісню") хабарництво ("Органи місцевого самоврядування") чи рефлексує про себе ж ("Я вб’ю всіх богів").
Ще 2022 року репер Otoy ланував видати довгоочікуваний альбом "Темна", але натомість вступив у Рух Опору "Азову" і видав ЕР "Околофронт", де згадує про свого безвісти зниклого брата та рефлексує про життя між передовою та "цивілом".
"Протягом усього існування України творчу інтелектуальну когорту людей знищували. Це і "Розстріляне відродження", і козацька Січ, і Стус, й історія, яка відбувається зараз, і Катерина Гандзюк. Усі ці люди топили за Україну до останнього. Якщо я себе приписую до культурного діяча, то як я можу це все ігнорувати?" – каже Otoy.
Він і досі входить до складу полку.
Ще один приклад – артист Oi Fusk, що родом з Донецька. Він написав свій трек "По кому подзвін?" після того, як у його будинок влучила ракета. Серед треків ОІ Fusk можна знайти і стьобний трек про атомну війну, і артхаусний кліп на трек "Пір‘ячко".
Реінкарнація
Повномасштабне вторгнення трансформувало і "старі добрі" проєкти. Поки "ВГНВЖ" взяли паузу, у соліста гурту Антона Слєпакова та музиканта Андрія Соколова виник новий проєкт-рефлексія на війну "warнякання":
"Я дуже радий, що ми почали робити "warнякання", тому що певні свої відчуття і стани ти забуваєш", – каже Антон Слєпаков.
Тим часом барабанщик "ВГНВЖ" Святослав Іващенко знову зайнявся власним електронним проєктом SI Process, який запустив ще у 2020 році. У червні він випустив трек "Holyland", який присвятив українським військовим. У його основі – патріотичний текст "Молитва українського націоналіста", написаний одним із лідерів ОУН Осипом Мащаком.
Музичні меми
Через актуальність теми чимало артистів стали відомими саме завдяки своїм "тематичним" пісням. Згадаймо хоча б про вірусні треки jockii druce, Мюслі ЮА, thekomakoma, Skofka, KOLA чи про "Пса Патрона" гурту Karta Svitu.
Засилля музики про війну породило нове поняття "байрактарщини". За клішовану лірику про "Джавеліни", "Байрактари" і "незламність" слухачі та медійники критикували треки Маші Кондратенко, SKYLLER, POSITIFF та Артема Пивоварова. Одним із основних критиків такого кон’юнктурного підходу до створення музики є той же Максим Нагорняк:
"Я хочу, щоб таких мем-пісень, як "Пес Патрон" і "Ванька-Встанька" було, окей, 10% у ефірах каналів. Але мені хочеться, щоб було більше пісень на кшталт "Один в каное". Чи повинні бути такі пісні (прим. – "байрактарні")? Однозначно, тому що вони витісняють з чартів російськомовну музику. Це прекрасно".
У спецепізоді "Artилерії" разом із гостями ми обговорювали, що кон'юнктурні пісні вже існували і в минулому:
"Я про це писав ще 5 років тому, – каже Сергій Гусак, "Ницо Потворно". – Я це називав "україномовна шароварна слина". Після 2014 року багато хто почав використовувати фолк-мотиви. І досі багато хто цим користується. Просто хтось знайшов ще нову тему – "Байрактари"".
"Пісня "Разом нас багато" у 2004-му зникла буквально за пів року після закінчення Помаранчевої революції, – додає Антон Слєпаков. – Саме конкретно пісню "Байрактар" я теж давно не чув. Меми швидко забуваються. Це просто музичний мем".
Окремі "неошароварні" треки уже сприймаються комічно (як-от "Який ти козак" POSITIFF та Анни Трінчер), а їхня функція часто зводиться до того, щоб заповнити ефір радіо "Байрактар". На початку російського вторгнення ці пісні справді могли допомогти людям, наприклад, скинути агресію, поглузувати з Росії чи підтримати бойовий дух. Та більшість такої музики у довгостроковій перспективі, ймовірно, не нестиме культурної цінності, а сприйматиметься радше як характерна ознака часу, в якому жили українці.
Мовні трансформації
Ще один ключовий чинник, чому слухач відкрив для себе так багато нової української незалежної музики, – перехід артистів на українську мову.
Зокрема таку трансформацію можна прослідкувати у Лілу45.
"Я дуже довго боялася писати українською, тому що мені здавалося, що я не буду талановитою українською… У якийсь момент мені здавалося, що я взагалі піду з музики через те, що я не можу робити нечесно. Я відчувала, що пишу російською і ґвалтую комусь душу", – каже артистка.
За минулий рік Лілу45 видала три україномовні альбоми: два з новими піснями та альбом перекладів найпопулярніших треків.
Серед інді-артистів, що перейшли на українську у творчості, — та ж "СТРУКТУРА ЩАСТЯ", ЮЮ (Юля Юріна), Badwor7h, репер XXV кадр.
"Нарешті українська мова зажила творчістю! Тому що раніше україномовних проєктів було дуже мало. А якщо й були, то це була якась "попса". А такого "андеґраунду" було мало або як мінімум його просто ніхто не міг почути", – розповідає Ліза Углач а.к.а "СТРУКТУРА ЩАСТЯ" у випуску "Artилерії".
Електронний продюсер і DJ Дмитро Badwor7h відповідальний за танцювальний EP "Kyivenergo", зроблений у співпраці з Chocollab. Його трек "Freak" з мініальбому вірусився у TikTok тривалий час, а інший трек "Ctrl C" став саундтреком до Київського тижня критики, що минув. Але до 24 лютого 2022 року Badwor7h встиг кілька разів виступити в Росії. Згодом він прокоментував це:
“Це було одне з моїх найбільш хибних уявлень. Я вважав, що якщо я близько і багато років спілкуюся з людьми (прим. — росіянами) і вони в колі моїх знайомих, то вони пройшли мій внутрішній фільтр. Після цього здається, що, якщо вони пройшли мій фільтр, то вони ж ніяк не можуть бути путіністами чи імперіалістами! А виявляється, що можуть".
Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро переосмислив свої погляди та стверджує, що помилявся:
"Я зрозумів, що музика дуже політична. І як будь-який культурний прояв, вона про те, що відбувається зараз. А те, що відбувається зараз, не може бути поза політикою", — говорить артист.
Українізація відбулася і серед попсегменту: Monatik, Dorofeeva, Max Barskih та інші.
Утім, питання стосовно того, хто щиро змінив позицію, а хто "пристосувався", все ще лишається дискусійним.
Макс Нагорняк коментує:
"Я бачу цих артистів на преміях, де вони за келихом шампанського спілкуються російською. І, виходячи на сцену, приймаючи статуетку чи говорячи, що вони сьогодні збирають на благодійному вечорі мільйони гривень, вони щирі патріоти. І в них обов'язково десь причеплений прапор України.Так, це нормально, тому що в країні війна, і вони просто перестануть існувати як артисти, якщо вони будуть тими, ким вони є в побуті. Але хочеться чесності. Мені хочеться, щоб вони нарешті прийшли до цього".
"Зараз усі люблять Україну. Але побачимо, що буде далі", – говорить ТУЧА.
Побачимо і ми.
Замість підсумку – питання
Українська незалежна сцена упродовж 2022 року вийшла за межі своєї вже існуючої комфортної "бульбашки". Артисти, яких не знали або які не існували до 24 лютого, зараз збирають мільйонні прослуховування на музичних стримінг-платформах та YouTube.
Ось лише кілька проміжних прикладів такої статистики з одних тільки Spotify та YouTube:
- "СТРУКТУРА ЩАСТЯ" та SadSvit — "Силуети": Spotify – 5 млн 967 тисяч прослуховувань, YouTube – 3 млн переглядів;
- Sad Novelist — "Наосліп": Spotify – 1 млн 597 тис., YouTube – 1 млн 277 тис.;
- Схожа — "Очерет": Spotify – 1 млн 377 тис., YouTube – 532 тис.;
- "хейтспіч" —"я вб’ю всіх богів": Spotify – 990 тис., YouTube – 647 тис.;
- renie cares — "якби": Spotify – 862 тис., YouTube – 1 млн 313 тис.;
- Tery — "До війни": Spotify – 722 тис., YouTube – 46 тис.;
- vioria —"хвора на любов": Spotify – 514 тис., YouTube – 154 тис.
Середній вік усіх перерахованих вище музикантів – 19,6 років. Тож перед нами врешті постає молода перспективна "зумерська сцена", яку справді слухають. І при цьому вони не є ефемерними та недосяжними кумирами для своїх слухачів. Ці артисти ведуть свої телеграм-канали, де записують "круглики" і переписуються з підписниками, сміливо діляться власними думками без команди спічрайтерів за спиною. Це підхід, який будує довіру, а слухачу легше асоціювати себе з артистом-однолітком, який переживає ті самі проблеми.
Це освіжає та трансформує українську сцену вже зараз, адже саме молоде покоління задає нові тренди у ній. Тренди щирості, відвертості та відповідальності за свої вчинки.
Утім, рік повномасштабного вторгнення поставив перед собою безліч викликів.
- Нещодавно аналітична платформа Molfar підвела підсумки музичного ринку і виявилося, що українці досі слухають російську музику. Станом на 22 лютого у рейтингу "Топ-100 Україна" в Apple Music 16 російських пісень. Чому російська музика досі у топах?
- Як українському артистові отримувати гроші з музики, коли більшість концертів – у різному відсотковому співвідношенні благодійні?
- Де видавати свою музику, якщо найбільш представлений в Україні музичний дистрибутор Believe досі активно співпрацює з Росією, а інші лейбли так чи так теж мали або досі мають зв'язки з Росією? І на кого має тиснути суспільство, щоб розв’язати цю проблему: на артистів, що досі не вийшли з Believe, чи на сам лейбл?
- Чи шкодить засилля "шароварних" і "байрактарних" треків якості української сцени і якою має бути музика війни зараз, щоб не звучати спекулятивно?
І зрештою, хто зможе надати вичерпні відповіді на ці питання?
Макс Нагорняк підсумовує 2022 рік у музиці так:
"Українська музика має стати більш зухвалою, тому що зухвалість є в артистів, популярних у країні-агресорі. Це дуже важко зробити в Україні, тому що є дуже багато табуйованих тем. Дуже легко можна перейти межу в "шароварщину", "байрактарщину". Треба це зробити цікаво, смачно і так, щоб картинка зачепила молодого глядача. Молоді артисти відрізняються. І я сподіваюся, що у нас з'явиться більше індивідуальностей".
2023 рік може стати роком, коли українці закріплять своє бажання шукати та досліджувати власну музику. Головне — не бійтеся шукати. З новими незалежними та андеґраундними виконавцями ми вас обов'язково познайомимо.
Дивіться новий випуск "Artилерія" на YouTube-каналі Суспільне Культура уже цієї неділі, 26 лютого.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
